Головне управління розвідки Міністерства оборони України опублікувало детальні технічні дані щодо нової модифікації російського ударного безпілотника «Герань-2», який оснащений переносним зенітно-ракетним комплексом «Верба».
Про це повідомили в ГУР МО.
Інтерактивну схему дрона, його конструктивні елементи та електронну компонентну базу розмістили на порталі War&Sanctions у розділі, присвяченому засобам ураження.
У розвідці нагадали, що раніше фіксували застосування «Герані-2» з радянською ракетою Р-60 класу «повітря — повітря». Нова ж конфігурація передбачає встановлення ПЗРК «Верба», що суттєво змінює спосіб бойового застосування дрона.
Як працює БпЛА
За даними ГУР, цей варіант безпілотника керується оператором у режимі реального часу. Для наведення використовується китайська оптична камера Honpho TS130C-01, вмонтована в носову частину, а також mesh-модем Xingkay Tech XK-F358 виробництва КНР.
У разі виявлення повітряної цілі оператор дистанційно активує два сервоприводи. Перший запускає хімічну батарею та систему охолодження головки самонаведення ракети за допомогою азоту, другий — після досягнення необхідної температури відкриває захисну кришку пускового механізму.
При цьому спусковий механізм ракети зафіксований у постійно натисненому стані кабельними стяжками, що забезпечує автоматичний пуск одразу після захоплення цілі головкою самонаведення.
Чим відрізняється модифікація
У ГУР звертають увагу, що на відміну від версії з ракетою Р-60, ця модифікація «Герані-2» зберігає повноцінну ударну функцію. На дослідженому зразку встановлена термобарична бойова частина ТББЧ-50М, тож після запуску зенітної ракети безпілотник може продовжувати атаку основної цілі.
Також наведення на наземні об’єкти може здійснюватися вручну оператором.
Розвідники зазначили, що інші системи дрона є типовими для «Гераней»: польотний контролер, інерціальна навігаційна система, 12-канальний модуль «Комета», трекер на базі Raspberry та 3G/4G-модемів.
Водночас у навігаційній системі вперше зафіксували використання нового 6-осьового інерціального модуля SCH1633-D0I компанії Murata (Японія), який наприкінці 2024 року презентували для цивільних автомобільних систем автономного керування.
За даними ГУР МО, електронна компонентна база «Герані-2» походить з низки країн, зокрема США, Китаю, Швейцарії, Тайваню, Японії, Німеччини та Великої Британії. Повний перелік деталей із маркуванням і фото доступний на порталі War&Sanctions.
У розвідці також нагадали, що 11 січня повідомляли про перше застосування Росією на початку 2026 року нового ударного дрона «Герань-5», який має значну конструктивну схожість з іранським безпілотником Karrar.
