Україна розглядає експорт зерна через Балтику як один з альтернативних маршрутів на тлі постійних російських атак на чорноморські порти та цивільне судноплавство. За оцінкою Мінагрополітики, через балтійські порти потенційно можна вивозити до 20 млн тонн зерна, однак для цього Україні знадобиться до $2 млрд міжнародної фінансової підтримки. Про це повідомляє: Reuters
Питання альтернативної логістики обговорили міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький та міністр у справах регіонів і сільського господарства Естонії Хендрік Йоганнес Террас. Сторони говорили про наслідки російських ударів по портовій інфраструктурі Великої Одеси та можливість активніше використовувати європейські порти.
Через Балтику можна вивозити до 20 млн тонн зерна
Українська сторона оцінює потенційну пропускну здатність балтійського напрямку приблизно у 20 млн тонн зерна. Серед портів, через які можуть організувати перевезення, Мінагрополітики називає Гданськ у Польщі, Клайпеду в Литві, Лієпаю в Латвії, а також німецький Гамбург.
Головна проблема — ціна. Експорт зерна через Балтику додає приблизно $100 до вартості транспортування кожної тонни. За таких витрат українські агровиробники не можуть самостійно фінансувати цей маршрут і водночас залишатися конкурентоспроможними на світовому ринку.
Для компенсації додаткових логістичних витрат Україні потрібно залучити приблизно $1,5–2 млрд. Київ уже звернувся до Європейського Союзу та інших міжнародних партнерів із пропозицією допомогти покрити цю різницю.
Reuters зазначає, що конкретна схема доставки зерна до балтійських портів поки не визначена. Оскільки Україна не має спільного кордону з країнами Балтії, одним із найбільш очевидних транзитних маршрутів залишається Польща.
Чому Україні потрібні нові маршрути
До масштабного порушення морської логістики понад 90% української агропродукції експортували через чорноморські порти. За словами Висоцького, близько 70% продукції українського АПК загалом має виходити на зовнішні ринки.
Через російські атаки Україна дедалі більше покладається на альтернативні напрямки. Значні обсяги вантажів переорієнтували на три дунайські порти, проте і цей маршрут має обмеження. Reuters оцінює додаткові логістичні витрати при використанні Дунаю приблизно у $50 на тонну, а перевантаження маршрутів уже призводило до великих черг суден.
Станом на середину вересня через сухопутні маршрути до країн Східної Європи Україна відправила близько 340 тисяч тонн зерна. «Укрзалізниця» фіксувала в середньому 278 зернових вагонів на добу в напрямку сусідніх європейських країн, з них лише 65 — до Польщі.
росія теж переорієнтовує експорт на Балтику
Показово, що схожий логістичний маневр зараз здійснює і росія. Після ударів українських дронів, які ускладнили роботу чорноморських маршрутів, російські компанії почали переобладнувати термінали для добрив, вугілля та інших вантажів у балтійських і арктичних портах під перевалку зерна.
Україна водночас порушила перед Естонією ще одне питання — перевірку походження зерна, щоб європейська логістична інфраструктура не використовувалася для перевезення російського зерна або продукції, вивезеної з тимчасово окупованих територій України. Київ готовий передати партнерам методику верифікації, розроблену спільно з Великою Британією.
ШТАБ.info раніше писав, що проблеми з альтернативними маршрутами вже призводили до значних затримок: наприкінці серпня біля каналу Суліна на вхід до українських дунайських портів очікували близько 70 суден. Детальніше: «Експорт зерна з України: біля Дунаю чекають близько 70 суден».
