Директор Державного бюро розслідувань Олексій Сухачов уперше публічно відповів на запитання журналістів про 143 квартири та офіси, які отримав його брат Олександр у Харкові. Під час розмови на спортивному майданчику в Києві посадовець заперечив достовірність інформації та заявив, що журналісти зіпсували йому тренування.
Про це повідомляє «Слідство.Інфо».
Журналісти зустріли Сухачова на громадському спортивному майданчику та запитали про нерухомість його брата. Директор ДБР порадив звернутися безпосередньо до Олександра Сухачова.
«По-перше, ви в особистий простір зараз заходите, я займаюсь спортом. По-друге, це життя мого брата. Інформація взагалі не відповідає дійсності. Ви мені зруйнували все тренування, настрій робочий…» — сказав він.
Водночас журналіст «Слідства.Інфо» Олег Котюжанський розповів, що кілька чоловіків у чорному, які перебували поруч із директором ДБР, перешкоджали зніманню.
«Один із них одразу почав затуляти телефон, яким я вів знімання. Мене відтіснили. Потім я підійшов знову, представився, поставив запитання, і вже інший чоловік у чорному перегородив шлях, теж почав перешкоджати зніманню, наказував прибрати телефон, казав, що він є співробітником правоохоронного органу, і теж відтісняв мене», — розповів журналіст.
Що відомо про 143 об’єкти нерухомості
На початку липня Печерський районний суд Києва заборонив Центру протидії корупції та «Слідству.Інфо» публікувати розслідування про нерухомість брата директора ДБР.
Перед цим журналістка ЦПК Аліна Стрижак надіслала Сухачову запит із проханням прокоментувати виявлені журналістами факти. Аналогічний запит отримала компанія «Парковий-2», яку вважають пов’язаною з Олександром Сухачовим. Після цього компанія звернулася до суду.
6 липня, коли журналісти готували матеріал до публікації, ЦПК отримав копію рішення судді Сергія Вовка про заборону оприлюднювати та поширювати в інтернеті персональні дані щодо майна брата директора ДБР.
У розслідуванні йшлося про обставини набуття Олександром Сухачовим нерухомості та джерела фінансування цих придбань. За даними журналістів, він отримав 143 квартири й офіси в Харкові за цінами, значно нижчими за ринкові. Вартість однієї квартири становила 25–50 тисяч гривень, або від 932 до 1856 доларів за тодішнім курсом.
Виконавча директорка ЦПК Дар’я Каленюк розкритикувала судове рішення та заявила, що організація оскаржуватиме його.
«Це рішення суду — дуже небезпечний прецедент. Це пряме обмеження свободи слова та заборона публікувати суспільно важливе розслідування. Ми переконані, що зараз на ЦПК та “Слідстві.Інфо” банально тестують інструмент, як заборонити журналістам викривати корупцію. За невиконання цього рішення передбачені штрафи, можливе навіть кримінальне переслідування та низка інших наслідків. Ми обов’язково будемо це оскаржувати», — коментувала вона.
Після цього вісім українських медіа об’єдналися в «Ініціативу 143» та одночасно опублікували текст розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора ДБР.
