Азія цього тижня стає головним майданчиком світової дипломатії. У Китаї, на Філіппінах та в Камбоджі відбудуться три великі міжнародні зустрічі, під час яких лідери держав обговорюватимуть глобальну торгівлю, технології, безпеку та військові конфлікти. Дипломатичні саміти в Азії проходять на тлі загострення суперництва між США та Китаєм, а особливу увагу привертає запланована зустріч Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та путіна. Для України ці переговори важливі через можливий вплив на міжнародну безпекову політику та подальші відносини між Вашингтоном, Пекіном і москвою.
Три дипломатичні саміти в Азії: які країни прийматимуть світових лідерів
Протягом кількох днів міжнародна дипломатична активність зосередиться одразу в трьох азійських країнах. З 15 до 17 листопада Маніла приймає саміт Асоціації держав Південно-Східної Азії (АСЕАН), 18–19 листопада китайський Шеньчжень стане майданчиком зустрічі лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), а 15–16 листопада у столиці Камбоджі Пномпені проходить саміт Франкофонії.
Найбільшу міжнародну увагу привертає саме зустріч АТЕС. Організація об’єднує 21 економіку Азійсько-Тихоокеанського регіону, на які припадає понад 60% світового валового внутрішнього продукту. Традиційно цей майданчик використовується для обговорення економічної співпраці, розвитку міжнародної торгівлі та усунення торговельних бар’єрів. Однак цьогоріч економічний порядок денний може опинитися в тіні геополітичних суперечностей.
Китай прийматиме делегації у Шеньчжені — одному з найбільших технологічних центрів країни. Президент Сі Цзіньпін головуватиме на саміті та проведе низку двосторонніх переговорів. Для Пекіна це можливість продемонструвати власну дипломатичну вагу й посилити позиції в регіоні, де Сполучені Штати протягом десятиліть залишалися одним із головних безпекових партнерів.
Про це повідомляє: The Guardian
Трамп, Сі та путін готуються до тристоронньої зустрічі
Головною політичною подією саміту в Шеньчжені має стати зустріч президентів США, Китаю та росії, запланована на 19 листопада. Американська та російська сторони підтвердили підготовку переговорів. Очікується, що лідери трьох держав обговорюватимуть питання ядерних озброєнь, міжнародної безпеки та конфлікту навколо Ірану.
Політологи порівнюють майбутню зустріч із Ялтинською конференцією 1945 року, під час якої лідери США, Великої Британії та СРСР обговорювали післявоєнний устрій Європи. Такі історичні паралелі викликають занепокоєння, зокрема через війну росії проти України та територіальні претензії Китаю щодо Тайваню. Водночас експерти застерігають, що нинішні міжнародні обставини суттєво відрізняються від ситуації після Другої світової війни, а можливість ухвалення всеосяжних домовленостей про розподіл сфер впливу залишається сумнівною.
Доцент політології Університету Невади Сяоюй Пу в коментарі The Guardian зазначив, що зустріч може мати більше символічне, ніж практичне значення. За його оцінкою, Трамп зацікавлений у контролі над ядерними озброєннями, Сі прагне зберегти стабільні відносини з Вашингтоном і стратегічне партнерство з москвою, тоді як путін намагатиметься утримати свої переговорні позиції щодо України.
Раніше ШТАБ.info вже аналізував, чого Трамп, Сі та путін очікують від зустрічі у Шеньчжені та чому її порівнюють із «новою Ялтою». Водночас, за інформацією американських посадовців, питання України не входить до попередньо оголошеного порядку денного переговорів. Це не виключає його обговорення, але й не дає підстав стверджувати, що сторони готують конкретні домовленості щодо української території.
США та Китай борються за вплив у Південно-Східній Азії
Не менш важливі переговори відбуваються на Філіппінах, де 15 листопада розпочався саміт АСЕАН. Дональд Трамп має приєднатися до зустрічей 17 листопада. На полях саміту також заплановані консультації представників Quad — формату співпраці США, Австралії, Індії та Японії, який охоплює питання регіональної безпеки й економічної взаємодії.
За оцінкою The Guardian, дедалі більше країн Південно-Східної Азії намагаються зменшити залежність від Сполучених Штатів. Причиною є невизначеність американської торговельної політики та ризики нових мит. Держави регіону активніше розвивають економічні зв’язки між собою, з Європейським Союзом та іншими партнерами, прагнучи знизити вразливість до рішень Вашингтона.
Водночас посилення економічного впливу Китаю не означає автоматичного зростання довіри до Пекіна. Особливо гострим залишається питання Південнокитайського моря, де Китай, Філіппіни, В’єтнам, Малайзія, Бруней і Тайвань мають суперечливі територіальні претензії. Пекін розбудував військову інфраструктуру на спірних островах, а США регулярно проводять військово-морські операції, наголошуючи на необхідності свободи судноплавства.
15 листопада стало відомо, що АСЕАН і Китай не змогли завершити переговори щодо кодексу поведінки в Південнокитайському морі. За інформацією Reuters, сторони попередньо погодили приблизно 80% тексту документа, але не дійшли згоди щодо його юридичної обов’язковості та інших принципових питань. Переговори продовжаться у 2027 році, коли головування в АСЕАН перейде до Сінгапуру.
Торгівля, штучний інтелект і міжнародна безпека
Поряд із геополітичними питаннями учасники азійських самітів обговорюватимуть розвиток штучного інтелекту, постачання напівпровідників, нові технології та енергетичний перехід. Ці теми мають безпосереднє економічне значення, адже країни регіону відіграють провідну роль у виробництві електроніки та технологічних компонентів, від яких залежать компанії в усьому світі.
Окремою проблемою залишається ситуація в М’янмі, де після військового перевороту 2021 року триває політична та гуманітарна криза. Держави АСЕАН намагатимуться виробити спільну позицію щодо подальших відносин із військовим керівництвом країни, яке залишається ізольованим від частини регіональних дипломатичних форматів.
Паралельно в Камбоджі проходить саміт Франкофонії за участю президента Франції Емманюеля Макрона та прем’єр-міністра Канади Марка Карні. Учасники обговорюють міжнародну співпрацю, сталий розвиток і питання миру. Водночас організація стикається з внутрішніми суперечностями, зокрема через конфлікт між Демократичною Республікою Конго та Руандою.
Що означає дипломатичний тиждень в Азії для України
Для України головний інтерес становить характер взаємодії між США, Китаєм і росією. Пекін залишається одним із найважливіших економічних партнерів москви, тоді як Вашингтон продовжує брати участь у дипломатичних ініціативах щодо завершення російсько-української війни. Тому навіть переговори, присвячені ядерному роззброєнню або торговельним відносинам, можуть впливати на ширше міжнародне середовище, в якому Україна відстоює свої інтереси.
Водночас сам факт зустрічі трьох лідерів не означає, що вони зможуть погодити спільну позицію щодо України. США та Китай мають власні економічні й безпекові суперечності, а росія прагне використати переговори для зміцнення свого міжнародного статусу. Аналітики наголошують, що символічне значення таких контактів може бути значним навіть без підписання конкретних угод.
Нинішній дипломатичний тиждень демонструє, наскільки важливим став Азійсько-Тихоокеанський регіон для світової політики. Саме тут перетинаються економічні інтереси провідних держав, суперництво за технологічне лідерство та ключові питання міжнародної безпеки. Якими будуть реальні наслідки переговорів для України та Європи, стане зрозуміліше після завершення самітів і оприлюднення їхніх підсумків.




