Зустріч у Шеньчжені, яку Білий дім анонсував на 19 листопада, має вперше зібрати Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна й путіна втрьох. Кремль хотів винести на цей рівень переговори про завершення війни проти України на вигідних для себе умовах. Вашингтон готується говорити про ядерне роззброєння та війну проти Ірану, а Пекін бачить у зустрічі можливість показати свою дипломатичну вагу. Поки спільний порядок денний ще узгоджують, найближча паралель із Ялтою 1945 року — можливий кадр із трьома лідерами за одним столом.
Деталі: що відомо про зустріч у Шеньчжені
Зустріч запланована на четвер, 19 листопада, на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені. Як раніше повідомляв ШТАБ.info, речниця Білого дому Олівія Уельс назвала скорочення ядерних арсеналів однією з тем, які порушить Трамп. Американський посадовець також назвав війну США та Ізраїлю проти Ірану.
За словами представника адміністрації Трампа, президент США не планує порушувати питання України в розмові втрьох, оскільки Китай не бере участі в цьому переговорному процесі. Окремої зустрічі Трампа з путіним, за даними американської сторони, також не заплановано. У свіжому матеріалі Reuters від 14 листопада двоє співрозмовників, обізнаних із підготовкою, зазначили, що учасники ще не погодили спільний порядок денний і формат розмови.
Три різні цілі
Путін хоче говорити про Україну без України
За даними The Wall Street Journal, саме путін запропонував зустрітися втрьох, щоб обговорити завершення війни на умовах, вигідних москві. У запропонованому форматі не було місця для президента України Володимира Зеленського. Для кремля це можливість перенести розмову з переговорів за участю Києва до формату, в якому три великі держави обговорювали б умови для країни, що зазнала нападу. Порівняння з Ялтою та поділом світу на сфери впливу наводить співрозмовник WSJ — колишній співробітник російської розвідки.
Кремль публічно подає зустріч як продовження переговорів про Україну. Помічник путіна Юрій Ушаков 12 листопада заявив, що в Шеньчжені російський президент розраховує продовжити з Трампом обговорення питань врегулювання. Напередодні голова російської делегації в Абу-Дабі Володимир Мединський описав бажаний для москви порядок безпеки в Європі як «нову сучасну Ялту і Потсдам» і згадав «дух Гельсінкі» 1975 року. Слова Ушакова показують, із чим москва їде до Китаю, тоді як Білий дім публічно озвучує інші пріоритети.
Під час переговорів в Абу-Дабі російська сторона, за даними The New York Times, повернулася до вимоги відвести сили НАТО на позиції 1997 року. У переказі «Агентства» також йдеться про те, що російські перемовники згадували Варшавський договір як модель повоєнного порядку. У такому контексті формула «нової Ялти» має конкретний зміст: москва намагається пов’язати завершення війни проти України з переглядом того, як НАТО забезпечує безпеку своїх членів у Європі.
Трамп хоче залучити Китай до ядерних переговорів
Вашингтон хоче відкрити розмову про ядерні обмеження за участю одразу трьох держав. У 2026 році сплив строк дії New START — останньої угоди між США та росією, що обмежувала їхні розгорнуті стратегічні ядерні сили. Китай до неї не входив. Для Трампа навіть згода Пекіна на подальші консультації дала б можливість заявити про поступ у питанні, де США роками не могли залучити Китай до предметних переговорів. Сам Білий дім знижує очікування від зустрічі: американський посадовець охарактеризував її як можливий початок діалогу й сказав, що угоди цього дня не очікують. Reuters
Іран дає Трампу ще одну тему, яку він може порушити за участю і москви, і Пекіна. В українському питанні межі зустрічі Вашингтон окреслює стриманіше: американські посадовці говорять і про відсутність наміру обговорювати Україну втрьох, і про відсутність окремої зустрічі Трампа з путіним у графіку. Публічна позиція США залишає кремлю менше простору для переговорів у форматі, який він пропонував.
Сі хоче показати роль Китаю й зберегти свободу дій
Китайські посадовці в розмові з Los Angeles Times описали інший інтерес Пекіна. За їхніми словами, Сі не прагне обговорювати ані Україну, ані обмеження ядерного арсеналу Китаю. Цей арсенал значно менший за американський і російський, а один зі співрозмовників видання назвав його розвиток питанням виживання країни. Для Пекіна політичну цінність має вже сам факт, що лідери США та рф готові сісти за один стіл у Китаї. Це дає Сі змогу продемонструвати, що Пекін може зібрати сторони для розмови, без зобов’язання підтримувати їхні пропозиції.
Офіційно Пекін поки обережніший. Речниця китайського МЗС Мао Нін 13 листопада повідомила, що консультації щодо зустрічі трьох лідерів тривають, і пообіцяла оприлюднити додаткову інформацію, коли вона з’явиться. Водночас для самого саміту АТЕС вона назвала конкретні пріоритети Китаю — спільну декларацію, торгівлю, цифрову економіку та штучний інтелект. Господарю саміту важливо, щоб переговори втрьох не затьмарили економічний порядок денний, на якому Пекін хоче показати результати.
Загальна картина : чому це «псевдо-Ялта»
Припускаємо, що через розбіжності між учасниками зустріч може звестися до політичного видовища й кадрів, які нагадають Ялтинську конференцію 1945 року. Тоді Йосип Сталін, Франклін Делано Рузвельт і Вінстон Черчилль обговорювали повоєнний устрій на Кримському півострові. Сьогодні Крим — частина України, окупована росією. Саме до цього історичного образу апелює москва, коли пропонує перегляд європейської безпеки.
Спільна фотографія може влаштувати всіх трьох. Путіну вона дає змогу показати, що з ним розмовляють на найвищому рівні. Трампу — продемонструвати, що він може зібрати три ядерні держави для розмови. Сі — підкреслити роль Китаю як господаря зустрічі, до якого приїхали обидва лідери. Для України важливішим за цей кадр буде те, чи з’явиться після зустрічі спільна заява про війну і чи залишиться Шеньчжень окремим від переговорів, у яких бере участь Київ.
