Росія почала майже щодня підіймати літаки А-50У після тривалої паузи на початку літа. OSINT-аналітики вважають, що «летючі радари» активніше використовують для виявлення українських крилатих ракет, а після успішної роботи російської ППО 4 липня дефіцитні борти почали розосереджувати між віддаленими аеродромами.
Аналітики «КіберБорошна» дослідили понад 1600 повідомлень зі згадками російських літаків далекого радіолокаційного виявлення А-50У, опублікованих у період із 4 червня до 2 серпня 2026 року.
За результатами моніторингу, з 4 до 22 червня літаки майже не використовували для чергування проти України. У цей період фіксували переважно інформацію про повернення до строю відремонтованого борта з номером «47 червоний», а також окремі перельоти між російськими аеродромами.
Ситуація змінилася 23 червня. Відтоді один А-50У почав майже щоночі працювати над російським тилом — переважно в районі Ульяновської та Самарської областей. За підрахунками OSINT-аналітиків, загалом за досліджуваний період відбулося близько 60 окремих підйомів таких літаків.
Чому росія активізувала А-50У
Переломним моментом аналітики називають атаку українських крилатих ракет у ніч на 4 липня.
За окремим аналізом «КіберБорошна», тієї ночі над територією росії зафіксували понад п’ять ракет FP-5 «Фламінго». Приблизно о 00:40 російські військові підняли А-50У, який патрулював у районі Ульяновської та Самарської областей і Башкортостану.
Аналітики вважають, що повітряний радар допоміг росії виявляти низьколітаючі ракети над річками, лісами та складним рельєфом — у місцях, де можливості наземних радіолокаційних станцій обмежені радіогоризонтом. За їхньою оцінкою, під час цієї атаки всі зафіксовані крилаті ракети зрештою були збиті авіацією або наземними комплексами ППО.
Цей висновок ґрунтується на аналізі відкритих повідомлень і даних системи OCHI AI. Українські військові офіційно не підтверджували, що саме А-50У став вирішальним чинником у відбитті атаки.
Літаки почали ховати глибше в тилу
До 4 липня російські літаки А-50У переважно злітали з аеродромів «Іваново-Сєвєрний» та «Ульяновськ». Згодом характер їх використання змінився. Аналітики почали фіксувати вильоти з віддаленіших аеродромів:
- «Большое Савино» у Пермському краї;
- «Оренбург-2»;
- аеродрому в Челябінську.
У «КіберБорошні» припускають, що росія розосередила дефіцитні літаки між різними базами, щоб зменшити ризик їхнього ураження українськими далекобійними засобами. Це аналітична оцінка, а не офіційно оголошена російським командуванням причина передислокації.
7 липня одночасно підняли чотири А-50У
Найбільшу активність аналітики зафіксували 7 липня, коли росія одночасно підняла в повітря чотири літаки А-50У. Автори дослідження називають це майже всім наявним боєздатним парком російських «летючих радарів». Раніше такого рівня одночасної готовності вони не фіксували.
Точна кількість справних російських А-50У залишається невідомою. На початку червня профільне видання Defense Express, спираючись зокрема на російські дані, оцінювало парк у щонайбільше п’ять таких літаків, із яких до польотів могли бути готові чотири. Цю оцінку неможливо незалежно перевірити.
Навіщо росії літаки А-50У
А-50У є літаком далекого радіолокаційного виявлення та управління. Великий радар над фюзеляжем дозволяє йому виявляти літаки, безпілотники та ракети на значній відстані, передавати інформацію наземним пунктам ППО, а також координувати роботу винищувачів.
Особливо важливою є можливість бачити низьколітаючі цілі далі, ніж наземні радари. Крилаті ракети можуть використовувати рельєф, русла річок і низьку висоту, щоб приховуватися від наземної радіолокації. А-50У спостерігає за повітряним простором згори й частково закриває такі прогалини. Reuters раніше описував А-50 як літак, здатний виявляти й супроводжувати літаки, кораблі та ракети на відстані у сотні кілометрів.
Чому це важливо для України
Майже щоденні чергування А-50У свідчать, що українські далекобійні атаки змушують росію змінювати організацію протиповітряної оборони глибоко в тилу.
Водночас постійне використання обмеженого парку створює для росії додаткове навантаження: літакам потрібні технічне обслуговування, підготовлені екіпажі та захищені аеродроми. Їхнє розосередження також ускладнює логістику. Це висновок, який випливає з характеру зафіксованих переміщень, але не підтверджений офіційними даними російської авіації.
Дефіцит А-50У посилився після втрат 2024 року. У січні Україна повідомила про знищення одного літака над Азовським морем, а в лютому — ще одного над територією росії.
Раніше ШТАБ.info писав, що у березні 2026 року Сили оборони уразили літак А-50 на 123-му авіаремонтному заводі у Старій Руссі. Підприємство займається ремонтом і відновленням російської військової авіації.
Дослідження «КіберБорошна» не дає змоги встановити точну кількість бойових завдань або підтвердити роль кожного літака. Проте зібрані дані вказують на помітну зміну російської тактики: від майже повної відсутності чергувань на початку червня до регулярного нічного патрулювання, розосередження літаків і одночасного підйому кількох бортів.
Джерело : OSINT-спільнота «КіберБорошно».
