У Російській Федерації готують новий інструмент для посилення репресивної політики, зокрема щодо мешканців тимчасово окупованих територій України. Йдеться про так званий закон про історичну профілактику. Який формально подається як боротьба з «іскажением истории» та «антисоціальною поведінкою», але фактично створює правову основу для тотального ідеологічного контролю над населенням.
Про це повідомляє Центр національного спротиву. За його даними, депутати партії «єдина росія» разом із сенаторами внесли до держдуми законопроєкт. Він розширює перелік «профілактичних заходів» проти громадян, які не підтримують офіційні наративи Кремля або ухиляються від участі у воєнізованих та псевдопатріотичних заходах.
Особливо небезпечним закон про історичну профілактику є для мешканців ТОТ. Будь-яка незгода з нав’язаною радянсько-російською версією історії, критичне ставлення до дій окупаційної влади або відмова від участі у пропагандистських заходах може бути кваліфікована як «загроза безпеці» чи «антисоціальна поведінка». Це відкриває шлях до системного переслідування цивільного населення.
Під прикриттям боротьби з «деструктивною пропагандою» та «зовнішнім впливом» закон дозволяє застосовувати превентивні репресивні механізми. Серед них — так звані профілактичні бесіди, офіційні застереження, постановка на облік, а також постійний нагляд з боку окупаційних силових структур. Таким чином, закон про історичну профілактику фактично легалізує політичні репресії без формального порушення кримінальних справ.
Аналітики наголошують, що цей закон є логічним продовженням політики мілітаризації та ідеологічної окупації. Історія в руках Кремля перетворюється на інструмент тиску, а поняття «патріотизму» — на обов’язкову форму підкорення. Для мешканців тимчасово окупованих територій це означає подальшу втрату прав і свобод. Посилення залякування та примусову інтеграцію в репресивну модель управління.
У разі ухвалення закон про історичну профілактику стане ще одним елементом системного знищення будь-якого інакодумства та закріпить ідеологічний контроль як норму державної політики РФ.
