Захист мостів Києва від російських дронів та невеликих ракет можна забезпечити за допомогою спеціальних металевих конструкцій. Експерти пропонують використовувати системи сталевих тросів, сіток та захисних екранів, здатних зменшити наслідки влучань. Водночас такі рішення не гарантують збереження мостів у разі прямого удару потужною балістичною ракетою.
Про це повідомляє: із посиланням на директора будівельної компанії Rauta, голову ради директорів Українського центру сталевого будівництва Андрія Озейчука.
Як пропонують захистити київські мости від російських атак
За словами Андрія Озейчука, сучасні інженерні рішення дозволяють суттєво підвищити стійкість мостових конструкцій до ударів безпілотників та невеликих ракет. Найефективнішими він вважає металеві предетонаційні екрани, які мають забезпечувати спрацювання бойової частини до її безпосереднього контакту з основними елементами мосту.
Для захисту дорожнього полотна експерт пропонує використовувати металеві троси з натягнутою між ними сіткою. Така конструкція може створити додатковий бар’єр на шляху ударного безпілотника й зменшити ризик безпосереднього ураження мостового полотна. Водночас її ефективність залежатиме від характеристик засобу ураження та особливостей конкретної споруди.
Для захисту опор і бічних частин мостових прольотів фахівець рекомендує встановлювати спеціальні дистанційні металеві конструкції. Вони мають утворювати захисний простір між зовнішнім екраном та основними несучими елементами мосту.
Металеві сітки можна встановлювати на наявні конструкції
Озейчук наголосив, що однією з переваг таких рішень є можливість використовувати вже наявні елементи мостів. Це дозволяє адаптувати захисні системи до різних типів споруд без необхідності кардинально змінювати їхню конструкцію.
За оцінкою експерта, металеві екрани мають порівняно невелику вагу, що особливо важливо для мостів, які вже перебувають в експлуатації. Крім того, пошкоджені ділянки захисту можна відносно швидко ремонтувати або підсилювати. Для виготовлення конструкцій також можуть використовуватися матеріали, доступні на українському ринку.
Як приклади можливого застосування інженерних рішень фахівець назвав Північний і Дарницький мости столиці. Однак йдеться саме про технічні пропозиції, а не про затверджені проєкти чи вже розпочаті роботи.
Захист мостів Києва від повітряних атак потребує індивідуального проєктування з урахуванням особливостей кожної споруди. Експерт підкреслює, що проти потужних балістичних і крилатих ракет такі конструкції мають суттєві обмеження.
Російські війська вже неодноразово атакували мости Києва
Питання захисту столичних переправ стало особливо актуальним після серії російських ударів на початку жовтня. Тоді безпілотники неодноразово атакували Південний міст, пошкодивши дорожнє полотно та елементи мостової конструкції.
Зокрема, 2 жовтня ШТАБ.info повідомляв про перекриття трьох мостів Києва після нічної російської атаки. Обмеження торкнулися Південного мосту, мосту Патона та мосту Метро. Громадський транспорт тимчасово спрямовували альтернативними маршрутами.
Наступного дня російський безпілотник пошкодив Північний міст. Через удар постраждали дорожнє покриття та контактна мережа тролейбусів, а рух у напрямку правого берега тимчасово обмежили.
На тлі цих атак столична влада та профільні державні структури почали розглядати додаткові заходи для забезпечення транспортного сполучення між берегами Дніпра.
Раніше ШТАБ.info писав про плани будівництва резервних переправ через Дніпро в Києві. Зокрема, йшлося про можливість облаштування насипних дамб із понтонними переправами та перспективу створення підземного транспортного сполучення.
Чи можуть захисні конструкції врятувати мости від ракет
За оцінкою Озейчука, запропоновані інженерні рішення можуть бути ефективними проти ударних безпілотників та невеликих ракет типу «Бандероль». Однак захистити міст від значних руйнувань у разі прямого влучання потужної балістичної або крилатої ракети надзвичайно складно.
Тому металеві сітки та предетонаційні екрани варто розглядати як додатковий рівень захисту, а не повноцінну заміну протиповітряній обороні. Їхня головна функція — зменшення ризику критичних пошкоджень конструкцій від певних типів повітряних загроз.
Наразі немає підтвердження, що столична влада вже ухвалила рішення про встановлення таких систем на мостах Києва. Оприлюднені пропозиції демонструють можливі технічні підходи до захисту транспортної інфраструктури, яка залишається однією з цілей російських ударів.
