Останні роки держава намагається навести лад у cірій для економіки сфері азартних ігор. Те, що ще раніше працювало в тіні, сьогодні поступово перетворюється на один із найбільших джерел податкових надходжень.
Заступник міністра цифрової трансформації Наталя Денікеєва розповіла ШТАБ.info про те, як держава змінює правила гри на ринку азартних ігор. Чому ліквідовують Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, яку роль у цьому процесі відіграє Мінцифра і що має змінитися, щоб справді зупинити нелегальні сайти.
Повну версію розмови дивіться за посиланням.
— Останні роки держава намагається навести лад у чутливій для економіки сфері — азартних іграх. Як сьогодні держава контролює цей ринок і чому ухвалено рішення ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей?
— Почати варто з того, що гральний бізнес в Україні був легалізований ще у 2020 році. Тобто ми говоримо не про нову сферу, а про ринок, який уже кілька років працює в правовому полі. Водночас, попри легалізацію, за різними оцінками, від 37% до 55% цього ринку досі перебуває в тіні.
Важливо розуміти: повністю подолати нелегальний сегмент не вдалося жодній країні світу — навіть таким розвиненим, як Німеччина, Франція чи Велика Британія. Тому перед державою стоїть вибір: або ігнорувати існування цього ринку, або зробити все, щоб гроші з нього працювали на економіку, а громадяни були захищені.
— У час війни багато хто ставить питання: навіщо взагалі державі гральний бізнес? Це лише про наповнення бюджету?
— Це не питання «або-або». Це комплексна історія. У 2023 році легальний сектор азартних ігор сплатив до державного бюджету понад 17 мільярдів гривень. Якщо ми закриваємо очі на нелегальний ринок, держава не отримує доходів, а гравці залишаються абсолютно незахищеними.
Більшість гучних історій про борги, втрату майна чи повну соціальну деградацію людини — це наслідок гри саме в нелегальному сегменті. Тому наше завдання як держави — не робити вигляд, що проблеми не існує, а створити збалансовану модель, де враховані інтереси бюджету, громадян і бізнесу.
— Хто сьогодні у виграші — легальні оператори чи тіньовий ринок?
— На жаль, зараз у виграші саме нелегальний, або, правильніше сказати, чорний ринок. Усі правила щодо захисту гравців, відповідальної гри, реклами, ліцензування та податків поширюються виключно на легальних операторів. Нелегали ж не несуть жодної відповідальності, але при цьому забирають значну частку ринку.
Вести гральний бізнес в Україні легально — це серйозний виклик. І в умовах, коли законодавство не до кінця узгоджене, легальні компанії часто опиняються у гірших умовах, ніж ті, хто працює поза законом.
— У чому головна проблема законодавчого регулювання?
— Закон про азартні ігри був ухвалений як рамковий. Він визначив базові поняття та ролі, але суміжне законодавство — Податковий кодекс, закон про рекламу, інші нормативні акти — не були адаптовані належним чином. У результаті виникла ситуація, коли одна рамка існує, але вона «не дружить» з іншими законами.
Саме тому на початку наступного року ми плануємо зареєструвати пакет змін одразу до чотирьох законів: про азартні ігри, про лотереї, Податкового кодексу та закону про рекламу.
— Яку роль у цьому процесі відіграє Національний банк?
— Ключову. Бо 90% того, що відбувається на гральному ринку, — це фінансові операції. Якщо людина не може завести гроші в нелегальне казино або вивести виграш — бізнес просто перестає існувати.
Сьогодні обсяг легального ринку оцінюється приблизно у 200 мільярдів гривень. Якщо врахувати, що нелегальний сегмент становить близько 50%, потенційно ми можемо вивести з тіні ще стільки ж. За нормального підходу це до одного мільярда доларів надходжень до бюджету щороку.
— Чому тоді процес іде так повільно?
— Тому що після легалізації довгий час не було єдиної «точки зборки» — органу, який би координував усіх стейкхолдерів. Сьогодні така координація лише вибудовується. Ми працюємо з Нацбанком, Бюро економічної безпеки, іншими органами. Це складний, але необхідний процес.
Боротьба з нелегальним ринком має два компоненти: фізичне блокування доступу до сайтів і фінансові обмеження. Працювати лише з одним із них — недостатньо.
— Які механізми захисту гравців працюють сьогодні?
— Вони діють виключно в легальному сегменті. Ми оновили правила відповідальної гри: заборонено будь-яке заохочення до гри, бонуси чи фриспіни для людей, які вирішили припинити участь. Восени уряд також ухвалив нормативні акти щодо боротьби з ігровою залежністю.
Крім того, Мінцифра працює над цифровим реєстром осіб з ігровою залежністю. Ми хочемо, щоб людина могла подати заявку на самообмеження через «Дію» — швидко, просто і без зайвої бюрократії.
— Окремо багато говорять про зростання залежності серед військових та ВПО. Що може зробити держава?
— Це надзвичайно чутлива тема. Ми не можемо дозволити собі діяти на основі припущень або навішувати ярлики. Наразі в Україні немає повної, якісної аналітики щодо масштабів проблеми. Саме тому разом із Центром відповідальної гри ми проводимо комплексне дослідження.
Тільки після чіткого розуміння масштабу, характеру гри та джерел проблеми можна ухвалювати зважені рішення. Будь-які кроки мають не стимулювати перехід у нелегальний сегмент і не дискримінувати окремі групи.
— І на завершення: яке одне рішення могло б зробити гральний бізнес прозорішим і ефективнішим для держави?
— Унеможливлення фінансових операцій для нелегального ринку. Це технічно складно, але без цього всі інші заходи працюватимуть лише наполовину. Якщо нелегальний бізнес стане дорожчим і складнішим за легальний — відповідь ринку буде очевидною.
