Візит путіна на Курили став першим за час його правління приїздом на спірні острови, які контролює росія, а Японія вважає своїми Північними територіями. Поїздка на Ітуруп відбулася після навчань Тихоокеанського флоту біля Сахаліну та спричинила різкий протест Токіо.
Аналізує Штаб.інфо з посиланням на Reuters.
Формально путін відвідав школу, лікарню та рибопереробне підприємство. Політично ж поїздка стала демонстрацією того, що Кремль не має наміру обговорювати статус островів із Японією.
Прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі назвала візит «абсолютно неприйнятним». Міністерство закордонних справ країни викликало російського посла, щоб заявити офіційний протест.
Візит путіна на Курили — це сигнал Японії
росія контролює чотири південні острови Курильської гряди з 1945 року. Японія вважає їх своєю територією та пов’язує повернення островів з укладенням мирного договору з москвою, якого країни так і не підписали після Другої світової війни.
Візит путіна відбувся за два дні до 81-ї річниці капітуляції Японії. Це додає поїздці символічного значення: Кремль знову просуває власну версію післявоєнного устрою і підкреслює, що вважає Курили «невід’ємною частиною росії».
Приїзд путіна на Ітуруп також стався одразу після навчань Тихоокеанського флоту. Тож це не лише дипломатична суперечка навколо територій, а й демонстрація російської військової присутності в регіоні.
Китайський фактор: спільна риторика проти Японії
Того самого дня посли росії та Китаю в Японії оприлюднили спільну заяву, в якій виступили проти «перегляду підсумків Другої світової війни» та ремілітаризації Азійсько-Тихоокеанського регіону.
Таке формулювання повторює російську позицію щодо Курил і водночас відповідає китайській критиці посилення оборонної політики Японії. Це не доводить, що візит путіна був організований виключно для того, щоб сподобатися Пекіну. Однак він показує, що москва та Пекін синхронізують політичну риторику щодо Токіо.
Аналітики South China Morning Post назвали це частиною ширшого тиску на Японію, зокрема через її санкції проти росії та позицію щодо Тайваню.
Чому це важливо для України
Японія є союзницею США, входить до G7, підтримує санкції проти росії та допомагає Україні. Тому Кремль використовує Курили не лише для двостороннього конфлікту з Токіо, а й для створення додаткової точки напруги в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
Водночас підстав говорити про підготовку нового збройного конфлікту через острови немає. Але росія вкотре показує готовність використовувати територіальні суперечки, військові навчання та історичну риторику для політичного тиску.
Україна вже має чітку офіційну позицію щодо цього питання. У жовтні 2022 року Верховна Рада визнала Північні території Японії окупованими росією та підтримала позицію Токіо. Відповідну постанову підтримали 287 народних депутатів.
