Станція Вернадський — це не просто наукова база далеко від дому. Це справжня гордість українського народу, місце, де вже три десятиліття звучить українська мова, майорить синьо-жовтий прапор і твориться наука світового рівня.
6 лютого 1996 року Велика Британія передала Україні антарктичну станцію «Фарадей». Відтоді станція Вернадський стала символом наполегливості, віри у власні сили та доказом того, що українці здатні бути серед провідних дослідників планети.
Подарунок, що став частиною історії
Після розпаду СРСР Україна могла залишитися без власної антарктичної бази, попри величезний внесок наших учених у попередні експедиції. Та сталося інакше — британці побачили в українцях потужний науковий потенціал і довірили продовжити дослідження.
Станцію передали фактично безкоштовно. Єдина «плата» — обіцянка не переривати багаторічні спостереження за кліматом, магнітним полем та озоновим шаром Землі.
І все ж один фунт стерлінгів у цій історії був. Під час церемонії передачі британський керівник експедиції жартома попросив символічну монету. Її вмурували у стільницю бару — і вона досі нагадує про момент, коли станція Вернадський стала українською.
Чому обрали саме Україну
За право отримати станцію змагалися кілька держав. Рішення на користь України було не випадковим:
- наші вчені могли продовжити дослідження без втрати якості;
- країна мала флот, здатний забезпечити роботу бази;
- українська антарктична школа вже тоді викликала повагу у світі.
Це був акт довіри — і Україна його повністю виправдала.
Дорога на край світу
Перші українські полярники вирушали до Антарктиди кількома маршрутами: через навчання у Британії, на легендарному криголамі, а частина команди навіть летіла літаком тодішнього президента Леоніда Кучми.
Коли дослідники прибули на місце, вони отримали станцію разом із обладнанням, провізією та всім необхідним для життя. Кажуть, у морозильниках навіть знайшли кальмарів — тоді екзотику для українців. Згодом із них навчилися готувати котлети.
Багато традицій теж залишилися від британців. Наприклад, пірнання в океан у краватках під час святкування середини зими — щоб навіть на краю світу пам’ятати про гідність і стиль.
Місце, де народжується велика наука
Сьогодні станція Вернадський — одна з найцінніших наукових точок у Антарктиді. Тут зберігаються безперервні ряди спостережень:
- погода — з 1947 року;
- магнітне поле — з 1954-го;
- озоновий шар — з 1957-го.
Саме завдяки вимірюванням на цій станції науковці змогли описати озонову діру — відкриття, що змінило уявлення людства про атмосферу Землі.
Окрему гордість викликає геомагнітна обсерваторія, яка передає надточні дані до світової мережі. Це означає, що станція Вернадський щодня допомагає науковцям краще розуміти нашу планету.
Там, де завжди є світло
Станція Вернадський ніколи не засинає. Навіть уночі хтось із команди стежить за обладнанням і безпекою — бо на краю світу не буває дрібниць.
А ще тут є найпівденніші у світі бар, каплиця та мистецька інсталяція. Вони нагадують: українці привезли в Антарктиду не лише науку, а й частинку дому.
Свідок кліматичних змін
Природа навколо станції теж розповідає свою історію. Якщо раніше на острові Галіндез не було субантарктичних пінгвінів, то сьогодні їх уже понад десять тисяч. Вони приходять разом із теплішими температурами — і це один із найочевидніших сигналів глобальних змін клімату.
Марка до 30-річчя: ще один символ присутності України
До ювілею, який відзначає станція Вернадський, в Україні презентували особливу поштову марку. Урочисте спецпогашення відбулося у книгарні «Сенс». Марка поєднала одразу два символи — зворушливе тюленя Ведделла та українську антарктичну станцію, що стала унікальним куточком нашої держави на краю світу.
У спецпогашенні взяли участь генеральний директор Укрпошти Ігор Смілянський, директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий та керівниця майбутньої 31-ї Української антарктичної експедиції Анжеліка Ганчук.
Тираж марки становить 630 000 примірників, дизайн створила Оксана Шуклінова, а фотографії для випуску надали Анна Соіна, D. Kajetan, Оксана Савенко та Сергій Глотов.
Придбати марку можна у відділеннях, філателістичних крамницях та онлайн на сайті УКРПОШТА.
Особливістю випуску став штемпель «Науково-дослідницьке судно льодового класу “Ноосфера”». Він працюватиме безпосередньо на борту криголама під час експедицій — і це перший штемпель в історії судна.
За 30 років станція Вернадський стала значно більшою, ніж просто дослідницький пункт. Це територія української присутності, наша наукова фортеця серед льодів і переконливий доказ того, що українці здатні залишати свій слід навіть у найвіддаленіших куточках планети.
