Міжнародний кримінальний суд привітав рішення Угорщини залишитися стороною Римського статуту. Це означає, що Будапешт відмовився від курсу попереднього уряду Віктора Орбана, який запускав процедуру виходу країни з МКС. Про це повідомляє Європейська правда.
У заяві суду йдеться, що таке рішення свідчить про відновлення зобов’язань Угорщини за Римським статутом і підтримку принципу відповідальності за найтяжчі міжнародні злочини. Йдеться про злочини, які не мають залишатися безкарними: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин агресії.
Що таке Римський статут простими словами
Римський статут — це міжнародний договір, на основі якого працює Міжнародний кримінальний суд у Гаазі. Саме цей документ визначає, які злочини може розглядати МКС, як працює суд і які зобов’язання мають держави-учасниці.
Простими словами, Римський статут потрібен для того, щоб найтяжчі злочини міжнародного рівня не залишалися лише «внутрішньою справою» окремої країни. Якщо держава не може або не хоче належно розслідувати такі злочини, до справи може долучатися МКС.
Статут був ухвалений у Римі 17 липня 1998 року, а Міжнародний кримінальний суд почав роботу у 2002 році. За даними МКС, сторонами Римського статуту є 125 держав.
Чому Угорщина хотіла вийти з МКС
Угорщина оголосила про намір вийти з Міжнародного кримінального суду у квітні 2025 року. Це сталося на тлі візиту до Будапешта прем’єра Ізраїлю Біньяміна Нетаньягу, щодо якого МКС видав ордер на арешт. Угорська влада тоді не затримала його, хоча країни-учасниці Римського статуту мають співпрацювати з судом у виконанні таких рішень.
Уряд Орбана називав МКС «політичним судом» і заявляв, що розпочне процедуру виходу відповідно до міжнародних і конституційних норм. Якби цей процес завершився, Угорщина стала б першою країною ЄС, яка залишила б Міжнародний кримінальний суд.
Коли Угорщина змінила рішення
27 травня 2026 року парламент Угорщини проголосував за те, щоб країна залишилася членом МКС. Це рішення фактично скасувало попередній курс уряду Орбана. За даними Associated Press, за відповідний законопроєкт проголосували 133 депутати, 37 були проти, ще п’ятеро утрималися. Процедура виходу мала набути чинності 2 червня 2026 року, однак нова влада встигла її зупинити.
Для Угорщини це не лише юридичне, а й політичне рішення. Воно демонструє повернення до співпраці з МКС і готовність виконувати зобов’язання за Римським статутом.
Для України ця тема також важлива, адже саме МКС розслідує міжнародні злочини, пов’язані з війною, зокрема воєнні злочини та злочини проти людяності. Тому позиція держав-учасниць Римського статуту має значення для всієї системи міжнародної відповідальності.
