Страти українських військовополонених з боку росії мають системний характер. Від початку повномасштабного вторгнення зафіксовано щонайменше 345 випадків убивств українських військових, які вже склали зброю та здалися в полон. Ще 375 українських військовополонених і цивільних заручників загинули безпосередньо під час перебування в російському полоні.
Про це повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець під час пресконференції у Києві, передає «Інтерфакс-Україна».
Страти українських військовополонених: відомо щонайменше про 345 випадків
За словами Лубінця, йдеться саме про задокументовані випадки, коли українські військові демонстрували намір здатися: складали зброю, підіймали руки, лягали на землю та припиняли участь у бойових діях.
Після цього російські військові перевіряли, що вони не мають зброї, забирали спорядження, а потім частину полонених розстрілювали впритул. Омбудсмен наголосив, що з моменту фактичної здачі військовослужбовець набуває статусу військовополоненого і перебуває під захистом Женевських конвенцій.
Лубінець окремо підкреслив: цифра 345 — це лише офіційно зафіксовані випадки, тому реальна кількість страт може бути значно більшою.
Ще 375 українців загинули вже в російському полоні
Окремо Україна веде список військовополонених і цивільних заручників, смерть яких настала після того, як їхнє перебування в російському полоні було офіційно верифіковане.
Станом на 12 серпня у цьому переліку 375 громадян України. Їхнє перебування у російському полоні було підтверджене, зокрема, через міжнародний механізм верифікації Міжнародного комітету Червоного Хреста. Згодом росія передала Україні їхні тіла.
У серпні 2025 року серед репатрійованих тіл, за словами Лубінця, були останки п’ятьох тяжкохворих українських захисників зі Стамбульського списку.
Саме тому Україна наполягає, що під час обмінів пріоритетом мають бути тяжкопоранені та тяжкохворі полонені, яких відповідно до норм міжнародного гуманітарного права необхідно повертати без зволікань.
95% українських полонених повідомляють про катування
Під час тієї ж пресконференції Лубінець заявив, що 95% українських військовополонених зазнавали системних катувань у російських місцях несвободи. Українська сторона вже зафіксувала 695 форм застосованих проти полонених тортур.
Серед задокументованих методів — побиття, катування електричним струмом, сексуальне та психологічне насильство, напади собак та імітація страти. Україна також верифікувала 186 місць утримання військовополонених і цивільних заручників на території росії та на тимчасово окупованих територіях.
Станом на травень 2026 року щонайменше 2442 українці — військовополонені та цивільні заручники — зазнавали кримінального переслідування з боку росії. Щодо 1717 із них уже були винесені вироки.
Раніше ШТАБ.info писав, що Нідерланди та понад 40 держав ОБСЄ ініціювали міжнародне розслідування катувань українських полонених у росії. Механізм передбачає документування порушень, які надалі можуть використовуватися для притягнення винних до відповідальності.
Оленівка — один із найвідоміших випадків убивства полонених
Омбудсмен також нагадав про теракт у колонії в Оленівці в ніч із 28 на 29 липня 2022 року. Там перебували українські військовополонені, статус яких був офіційно підтверджений Міжнародним комітетом Червоного Хреста.
За даними, наведеними Лубінцем, тоді загинули щонайменше 53 українські військовополонені, ще близько 130 були поранені. Омбудсмен назвав події в Оленівці публічною стратою верифікованих військовополонених.
Страти українських військовополонених, катування та смерть людей у місцях несвободи є порушеннями міжнародного гуманітарного права та мають бути предметом розслідування як воєнні злочини.
