Дані з Єдиного державного реєстру декларацій НАЗК підтверджують, що в первинній щорічній декларації за 2025 рік у розділі нематеріальних активів було вказано саме Ethereum (ETH), кількість 4716,24, дату набуття 22 серпня 2025 року, а також вартість 195 016 грн. У декларації також вказане місце служби — Святошинський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, а посада — офіцер відділення цивільно-військового співробітництва.
Про це повідомляє Incrypted, яке оприлюднило рейтинг криптоактивів українських посадовців.
Чому ця декларація викликала резонанс
Резонанс виник через очевидний дисбаланс між кількістю задекларованого активу та його вартістю у гривні. У публікаціях медіа зазначалося, що 4716 ETH за ринковими оцінками тягнуть більш ніж на $10 млн або близько 440–450 млн грн, тоді як у декларації була вказана сума лише 195 тис. грн. Саме ця різниця і зробила випадок Данилишина одним із найгучніших у нинішній хвилі аналізу декларацій з криптоактивами.
На тлі розголосу історія швидко вийшла за межі вузькопрофільної криптотеми. Українські медіа звернули увагу не лише на сам обсяг активу, а й на те, що після публікацій декларація була змінена. Зокрема, низка видань повідомила, що фігурант замінив у документі Ethereum на USDT, однак гривнева оцінка активу залишилася тією самою.
Що змінилося після розголосу
У виправленій декларації, поданій 1 квітня 2026 року о 21:18, замість Ethereum уже зазначено Tether (USDT). Водночас незмінними залишилися кількість активу — 4716,24, дата набуття — 22.08.2025, вартість — 195 016 грн, а також той самий публічний ідентифікатор і згадка про Exmo. Тобто фактично змінився лише тип криптоактиву. Це прямо видно з виправленого документа в реєстрі НАЗК.
Сам Incrypted після цього оновив свій матеріал і вказав, що після виходу публікації Данилишин подав виправлену декларацію, замінивши 4716 ETH на 4716 USDT. Отже, історія вже вийшла за межі просто рейтингу чиновників за криптоактивами й перетворилася на питання достовірності даних у декларації.
Що це може означати
Станом на зараз публічно йдеться саме про невідповідність у задекларованих відомостях та про подану виправлену декларацію. Чи була це помилка, технічна неточність або інша причина, з відкритих джерел достеменно не випливає. Водночас НАЗК нагадує, що за внесення недостовірних відомостей до декларації закон передбачає дисциплінарну, адміністративну або кримінальну відповідальність залежно від масштабу розбіжності між поданими та правдивими даними.
Що відомо про наслідки
Наразі офіційних заяв щодо причин таких змін або можливих перевірок не оприлюднено. Водночас відповідно до законодавства України, внесення недостовірних відомостей у декларацію може мати юридичні наслідки — від адміністративної до кримінальної відповідальності залежно від масштабу порушення.
Загалом цей випадок вкотре привернув увагу до теми криптовалют у деклараціях чиновників. За оцінками аналітиків, тисячі посадовців в Україні вже декларують цифрові активи, однак питання прозорості їх оцінки та походження залишається відкритим.
