Європа занепокоєна темпами переговорів
Європейські союзники висловлюють серйозні побоювання щодо можливого укладення поспішної рамкової угоди між США та Іраном. Дипломати вважають, що така угода може виявитися поверхневою і не вирішити ключових суперечностей, а лише відкласти їх на майбутнє.
Про це повідомляє Reuters, посилаючись на європейських дипломатів і чиновників, які мають досвід переговорів із Тегераном.
За їхніми словами, адміністрація Дональд Трамп прагне швидкого дипломатичного результату, який можна представити як політичну перемогу. Однак такий підхід, на думку експертів, може призвести до створення нестійкої конструкції, що вимагатиме років складних технічних переговорів.
Один із європейських дипломатів наголосив: найбільший ризик полягає не у відсутності домовленості, а в появі слабкої початкової угоди, яка створить довготривалі проблеми.
Досвід 2015 року і нові виклики
Поточна угода США Іран обговорюється на тлі досвіду Спільного всеосяжного плану дій 2015 року, відомого як СВПД. Цей документ був укладений за участі США, Франції, Великої Британії та Німеччини, але пізніше скасований адміністрацією Трампа у 2018 році.
Колишня координаторка переговорів Федеріка Могеріні підкреслила, що попередній процес тривав понад 10 років і включав величезний обсяг технічної роботи. На її думку, спроба досягти подібного результату за короткий час виглядає нереалістичною.
“Скелетна” угода та ядерний фактор
Дипломати припускають, що сторони можуть погодити так звану “скелетну” домовленість — базову угоду США Іран із мінімальними деталями. Проте саме ядерне питання залишається найбільш конфліктним.
Йдеться, зокрема, про приблизно 440 кг урану, збагаченого до 60%. Це вже близько до рівня, який дозволяє створити ядерну зброю після подальшого збагачення.
Серед варіантів, які обговорюються:
- зниження рівня збагачення урану всередині Ірану під контролем МАГАТЕ
- часткове вивезення матеріалу за кордон
- тимчасові обмеження з подальшим переглядом умов
Кожен із цих сценаріїв потребує складних технічних рішень і тривалих переговорів.
Санкції, політика і довіра
Економічна частина переговорів стосується зняття санкцій і доступу Ірану до заморожених активів. У короткостроковій перспективі Тегеран прагне отримати доступ до коштів, заблокованих за кордоном.
Водночас ключовим фактором залишається політична недовіра між сторонами. Іран наполягає на гарантіях безпеки, зокрема після попередніх атак з боку США та Ізраїлю.
Країни Перської затоки та Ізраїль, своєю чергою, вимагають ширших обмежень, включаючи контроль над ракетною програмою Ірану.
Європа поза процесом, але не поза грою
Європейські країни частково опинилися осторонь нових переговорів, хоча раніше відігравали ключову роль у формуванні ядерної угоди. Попри це, їхня участь залишатиметься критичною, особливо в частині економічних домовленостей.
Дипломати підкреслюють, що подібна угода без глибокої технічного опрацювання ризикує стати політичним компресом без реального розв’язування проблем. Поспішна угода США та Ірану може створити більше ризиків, ніж переваг, і перетворитися на джерело нових криз у майбутньому.
