Склади Київського регіону від початку повномасштабної війни втратили понад 1 млн квадратних метрів площ. З урахуванням наслідків останніх російських атак обсяг зруйнованої та пошкодженої складської нерухомості може перевищувати 1,2 млн квадратних метрів.
До початку повномасштабного вторгнення загальний обсяг складської нерухомості Києва та області становив близько 2 млн квадратних метрів. Таким чином, через російські удари регіон міг втратити вже понад половину довоєнного фонду.
У 2025 році девелопери ввели в експлуатацію 216 тисяч квадратних метрів нових складів. Це був найбільший річний показник із 2008 року. Будівництво тривало й у першій половині 2026 року, однак нові об’єкти не змогли компенсувати масштабні руйнування.
Склади Київського регіону майже не мають резерву
Директор департаменту ринків капіталу Expandia Ярослав Горбушко зазначив, що великих вільних складських блоків на ринку фактично не залишилося. Бізнесу доступні переважно окремі приміщення площею від 500 до 1 тисячі квадратних метрів.
Водночас торгівельним мережам і великим логістичним операторам потрібні об’єкти площею від 10 тисяч квадратних метрів. Швидко знайти їм заміну практично неможливо.
Унаслідок масованої атаки в ніч проти 5 серпня постраждали близько десяти складських і логістичних об’єктів Київського регіону. Частина компаній продовжує оцінювати масштаби руйнувань.
Серед втрачених об’єктів — найбільший розподільчий комплекс Rozetka у Броварському районі, склад Denka Logistics у селі Чайки, де зберігалася продукція Intertop, PUMA, Pandora та інших брендів, а також сортувальний центр «Нової пошти». Пошкоджень зазнали логістичні потужності NOVUS, Fozzy Group, Raben Ukraine та інших компаній.
Раніше ШТАБ.info писав, що головний склад Intertop Ukraine знищено російським ударом.
Як дефіцит складів може вплинути на ціни
Керуючий партнер A&K Real Estate Consulting Кирило Кравченко прогнозує, що дефіцит складських площ може спричинити зростання орендних ставок на 7–10%.
Компаніям доведеться орендувати кілька невеликих приміщень замість одного великого логістичного центру, переносити товарні запаси та змінювати маршрути постачання. Це збільшуватиме кількість перевезень і витрати бізнесу.
Частину додаткових витрат торговельні мережі можуть закласти у вартість товарів. Водночас точний вплив дефіциту складів на споживчі ціни залежатиме від швидкості відновлення логістики та можливості компаній перерозподілити постачання між іншими регіонами.
Посилаючись на аналіз LIGA.net.
