Румунія не виключаює можливості діалогу з Молдовою про об’єднання двох держав. У Бухаресті кажуть, що готові обговорювати такий сценарій, якщо його розглядатиме сама молдовська сторона.
Про це в інтерв’ю виданню Calea Europeană заявив радник президента Румунії зі зв’язків із діаспорою та депутат Європарламенту Євген Томак.
Кількома днями раніше президентка Молдови Мая Санду сказала, що підтримала б об’єднання з Румунією за умови проведення референдуму. Після цього румунського посадовця запитали, чи готовий Бухарест до такого розвитку подій.
Томак назвав ідею об’єднання «природним процесом» для румунів по обидва боки Пруту. Він також нагадав, що у 2018 році Румунія без жодного голосу проти ухвалила декларацію про готовність будь-коли обговорювати возз’єднання з Молдовою. За його словами, ця позиція залишається чинною.
Водночас політик наголосив на необхідності враховувати сучасні реалії. За його оцінкою, процес дерадянізації в Молдові ще не досяг рівня, який дозволив би по-іншому подивитися на питання об’єднання.
Радник президента підкреслив, що Румунія поважає громадян Молдови, а рішення про майбутнє країни має ухвалювати саме молдовське суспільство.
Також Томака запитали, чи розглянула б Румунія возз’єднання як шлях Молдови до ЄС і НАТО, якщо Кишинів не завершить євроінтеграцію до 2028 року. Він відповів, що Бухарест готовий до серйозних переговорів, але лише за умови, що сама Молдова вважатиме це можливим варіантом.
Молдова входила до складу Румунії у 1918–1940 роках, доки територію не окупував СРСР. Після здобуття незалежності у 1991 році ідея об’єднання періодично повертається в публічний простір обох країн.
У Молдові проти возз’єднання здебільшого виступають проросійські політичні сили. Водночас країна продовжує зближення з Румунією. Зокрема, у 2023 році в Молдові законодавчо замінили термін «молдовська мова» на «румунська мова».
