Росія продовжує порушувати Женевські конвенції, які зобов’язана виконувати як правонаступниця СРСР. Лише за період із 2 до 10 листопада 2026 року російські війська атакували цивільних, лікарню, рятувальників, житлові будинки та об’єкти енергетики.
Про це повідомило Міністерство оборони України.
Один із найтрагічніших випадків стався в Комишувасі Запорізької області. 2 листопада російська армія скинула авіабомби на пункт видачі гуманітарної допомоги. Після цього військові завдали удару по укриттю, де перебували люди.
За даними поліції станом на 12 листопада, загинули щонайменше 57 людей. Серед них були двоє рятувальників ДСНС і четверо поліцейських. Пошукові роботи тривали, а особи 48 загиблих уже встановили.
Чому Росія зобов’язана виконувати Женевські конвенції
Женевські конвенції ухвалили 12 серпня 1949 року. Вони захищають цивільне населення, поранених, хворих і військовополонених під час війни.
Радянський Союз підписав ці документи 12 грудня 1949 року. Їх ратифікували 10 травня 1954 року. Росія вважає себе продовжувачкою СРСР, тому залишається учасницею конвенцій.
Крім того, СРСР підписав Додатковий протокол I у 1977 році. Документ ратифікували у 1989 році. Він посилює захист цивільних людей, медичних установ та організацій цивільної оборони.
У 2019 році Росія відкликала декларацію про визнання Міжнародної комісії зі встановлення фактів. Однак це не означає виходу з Женевських конвенцій. Міністерство закордонних справ РФ підтвердило, що участь країни в Додатковому протоколі I залишається чинною.
Отже, Росія має дотримуватися міжнародного гуманітарного права. Зокрема, вона повинна захищати цивільних і військовополонених, а також не допускати нападів на цивільні об’єкти.
Скільки цивільних постраждали від російських атак
За даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, від 24 лютого 2022 року до 30 вересня 2026 року підтверджено 73 451 жертву серед цивільного населення.
Серед них:
- 17 605 людей загинули;
- 55 846 людей отримали поранення.
В ООН наголошують, що фактична кількість постраждалих може бути більшою.
Ситуація погіршується. За перші дев’ять місяців 2026 року загинули 2 570 цивільних. Ще 15 211 людей отримали поранення. Це на 59% більше, ніж за аналогічний період 2025 року.
Кількість загиблих за січень–вересень 2026 року вже перевищила показник за весь 2025 рік. Тоді ООН зафіксувала 2 549 смертей серед цивільних.
Які об’єкти Росія атакувала в листопаді
У листопаді російські війська завдали нових ударів по захищених міжнародним правом об’єктах.
Комишуваха, 8 листопада. Російські дрони тричі атакували місце, де рятувальники розбирали завали після попереднього обстрілу. Двоє працівників ДСНС отримали поранення. Також пошкоджено пожежно-рятувальну машину.
Харків, 3 листопада. Авіабомба влучила в перехід між корпусами міської лікарні. На момент удару там перебували 236 пацієнтів і 31 працівник. За даними Офісу Генерального прокурора, постраждали 73 людини. Ще 226 пацієнтів евакуювали.
Енергетика дев’яти областей, 3 листопада. Російська армія застосувала 289 ударних дронів, 17 балістичних і 59 крилатих ракет. Основними цілями стали електростанції та підстанції. Також пошкоджено медичні заклади в Дніпрі. Загинули двоє людей, ще 20 отримали поранення.
Київ і область, 7 листопада. За одну ніч Росія випустила по регіону 36 ракет і 172 ударні дрони. Пошкоджень зазнали житловий будинок і будівля на території дитячого садка. У Києві постраждали щонайменше п’ятеро людей, серед них 14-річна дитина. На Київщині загинув чоловік.
Кропивницький, 10 листопада. Російський удар припав на магазин однієї з торговельних мереж. За інформацією ДСНС, травмувалися двоє людей.
Скільки атак зафіксували міжнародні організації
Масштаби російських атак відображають дані міжнародних та українських установ.
За оприлюдненою статистикою: понад 3 400 атак на медичні заклади підтвердила Всесвітня організація охорони здоров’я; 4 706 закладів освіти постраждали від обстрілів, 428 із них повністю зруйновані; щонайменше 423 атаки зафіксували на електроенергетиці; 130 працівників ДСНС загинули від початку повномасштабного вторгнення; 35 гуманітарних працівників загинули, ще 127 отримали поранення.
Окрему оцінку російським ударам по енергетичній інфраструктурі надала Незалежна міжнародна комісія ООН. У доповіді, представленій 26 жовтня 2026 року Генеральній асамблеї ООН, атаки на енергетику України кваліфікували як воєнні злочини та злочини проти людяності.
Водночас остаточне встановлення відповідальності за конкретні злочини належить до компетенції судів. Саме тому документування кожного нападу та збір доказів мають важливе значення.
Росія залишається учасницею Женевських конвенцій. Її міжнародні зобов’язання не зникають через зміну назви війни чи політичні заяви. Захист цивільного населення та гуманітарних об’єктів залишається обов’язковою вимогою міжнародного права.
