У Верховна Рада України зареєстровано законопроєкт №14320, який передбачає масштабні зміни в роботі територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Документ пропонує реформу ТЦК шляхом створення селищних територіальних центрів комплектування безпосередньо у громадах.
Ініціатором законодавчих змін виступило Міністерство оборони України. Метою реформи є усунення організаційних та правових проблем у діяльності ТЦК. Які загострилися після адміністративно-територіальної реформи 2020 року та в умовах воєнного стану.
Що пропонують змінити
Законопроєкт передбачає розширення системи органів військового управління шляхом запровадження селищних ТЦК та СП. Вони створюватимуться на базі відокремлених відділів районних центрів та отримають юридичну суб’єктність і повноцінні управлінські повноваження.
Окремо пропонується врегулювати статус селищних комісій, замінивши в законодавстві поняття «міські» на «міські, селищні», а також закріпити за ними повноваження, аналогічні районним і міським ТЦК та СП. Таким чином, реформа ТЦК має наблизити ключові мобілізаційні функції безпосередньо до громад.
Чому виникла потреба в реформі
Наразі у структурі районних ТЦК та СП функціонує 344 відокремлені відділи без власного юридичного статусу. Їхні керівники не мають повноважень самостійно ухвалювати рішення щодо призову, видавати довідки чи розглядати адміністративні правопорушення.
У результаті громадяни змушені звертатися до районних центрів, які часто розташовані за десятки кілометрів. Це ускладнює доступ до послуг і сповільнює мобілізаційні процеси, що й стало ключовим аргументом на користь реформи ТЦК.
Очікувані наслідки
У разі ухвалення закону селищні ТЦК зможуть самостійно вести Єдиний державний реєстр призовників, ухвалювати рішення в межах компетенції та оперативніше надавати адміністративні послуги, зокрема щодо відстрочок від призову.
У Міноборони прогнозують, що реформа ТЦК спростить процедури для громадян, зменшить кількість поїздок до районних центрів і підвищить ефективність мобілізації без додаткових витрат з держбюджету.
Фінансові аспекти та строки
Реалізація законопроєкту не потребує додаткових бюджетних коштів. Закон, у разі ухвалення, набере чинності наступного дня після опублікування, а уряд матиме три місяці на приведення нормативних актів у відповідність.
Раніше Штаб.інфо також повідомляв про плани держави щодо цифровізації системи комплектування.
Зокрема, Кабінет Міністрів України у межах Плану дій на 2025–2026 роки анонсував запуск електронного сервісу «е-ТЦК», який матиме інтеграцію з платформою Резерв+. Очікується, що цифрові інструменти дозволять зменшити навантаження на територіальні центри комплектування приблизно на 15 % щомісяця та спростити взаємодію громадян із ТЦК.
