Реформа старшої школи в рамках політики «Нова українська школа» буде впроваджена незалежно від протестів. Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак заявив, що реформа стосується майбутнього понад 2,5 мільйона дітей, тому її відкладення неможливе.
Посилання на його Telegram-канал.
За його словами, ця реформа НУШ має чіткі строки реалізації, і часу для підготовки достатньо.
«До запуску залишається 16 місяців, і цього достатньо, щоб врегулювати всі ключові технічні питання», — зазначив він.
Наразі Міністерство освіти вже оновлює програми та підручники, а також запускає систему підготовки вчителів. Водночас найбільші труднощі виникають у питанні інфраструктури.
Йдеться про формування нової мережі закладів освіти, яку мають затвердити громади. Частина шкіл повинна трансформуватися в академічні або професійні ліцеї — це базова логіка, на якій побудована вся ця реформа.
Протести батьків і причини
Попри позицію влади, ця реформа НУШ викликає опір серед батьків. Раніше про це повідомляло видання Штаб.інфо.
Головні причини протестів:
- закриття або перепрофілювання шкіл
- переведення закладів у статус гімназій без старших класів
- необхідність дітям змінювати школу після 9 класу
- проблеми з доїздом до ліцеїв, особливо в умовах війни
Ці фактори створюють соціальну напругу, яка напряму впливає на сприйняття реформи.
Як відбуватиметься реформа
Реформа старшої школи вже має затверджений графік:
- 2017 рік — впровадження 12-річної системи навчання
- 2025 рік — старт пілотування (30 ліцеїв у 19 областях)
- 2026 рік — розширення пілоту до 150 закладів
- 2027 рік — повноцінний запуск 10 класів за новою моделлю
Перші випуски за новою системою очікуються у 2030 році.
Реакція уряду
У березні 2026 року петиція про призупинення реформи набрала необхідну кількість голосів.
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко заявила, що влада працює над вирішенням проблем разом із громадами, вчителями та батьками.
Водночас освітній омбудсмен Надія Лещик підтримує реформу та наголошує, що її відтермінування матиме негативні наслідки для держави.
Станом на кінець березня, близько 90% громад уже сформували або завершують формування мережі академічних ліцеїв.
Реформа старшої школи НУШ наближається до практичного запуску, попри протести батьків. Основні виклики — інфраструктура та довіра суспільства, однак держава не планує змінювати курс і готується до повноцінного старту у 2027 році.
