Реформа НУШ стала причиною масових дискусій у соціальних мережах та серед батьків. Люди скаржаться, що після реорганізації шкіл їхні діти не зможуть залишитися у звичних закладах для продовження навчання.
Зокрема, батьки зазначають, що у разі перетворення школи на гімназію, там залишаться лише 5–9 класи. Для продовження навчання у 10–12 класах доведеться вступати до ліцею, який часто розташований за десятки кілометрів.
Через це петиція проти таких змін швидко набрала понад 25 тисяч підписів. До обговорення вже долучилися освітній омбудсмен та народні депутати.
Що передбачає реформа НУШ
Як повідомляє Міністерство освіти і науки України з посиланням на офіційний сайт, відомство вже затвердило перелік зі 150 ліцеїв, які стануть основою нової системи старшої школи
(деталі — на офіційному сайті МОН).
Реформа НУШ передбачає:
- перехід на 12-річну освіту
- поділ шкіл на три рівні:
- початкова школа (1–4 класи)
- гімназія (5–9 класи)
- ліцей (10–12 класи)
- профільне навчання у старшій школі
У ліцеях учні зможуть обирати напрям навчання та поглиблено вивчати предмети, необхідні для вступу до університетів.
Проблеми для сільських громад
Реформа НУШ особливо складно впроваджується у сільській місцевості. Там вибір навчальних закладів обмежений, а логістика — складна.
Батьки зазначають, що:
- дітям доведеться їздити по 20 км і більше
- транспорт може бути нестабільним
- під час війни це створює додаткові ризики
Через це частина сімей розглядає альтернативи — дистанційне навчання або навіть виїзд за кордон.
Позиція омбудсмена та експертів
Освітній омбудсмен Надія Лещик звертає увагу на проблему переходу між старими та новими стандартами освіти. За її словами, наразі не до кінця зрозуміло, за якими програмами навчатимуться учні 10–11 класів у перехідний період.
Експерти також пропонують не проводити реорганізацію там, де це створює труднощі для дітей та батьків. Зокрема, йдеться про можливість залишити старші класи у тих самих школах.
Реакція Верховної Ради та МОН
У Верховній Раді вже зареєстровано законопроєкт, який має гарантувати учням право завершити навчання у своїй школі навіть після її реорганізації.
У МОН повідомляють, що готують додаткові рішення для підтримки громад та уточнення механізмів впровадження реформи.
Водночас у міністерстві наголошують:
реформа НУШ не буде зупинена, а до 2027 року мережа ліцеїв має бути повністю сформована.
Ця реформа залишається одним із найбільш масштабних змін у системі освіти України. Вона передбачає модернізацію навчання та профілізацію старшої школи, однак викликає значний опір через практичні труднощі впровадження, особливо під час війни.
Ключовим викликом залишається баланс між якістю освіти та доступністю навчання для всіх дітей, незалежно від місця проживання.
