Україна досягла прогресу в законодавчому захисті ромів і ЛГБТІ-людей, однак досі має проблеми з протидією мові ворожнечі, розслідуванням злочинів на ґрунті ненависті та забезпеченням рівного доступу до прав і послуг.
Про це йдеться у звіті Європейської комісії проти расизму та нетерпимості (ЄКРН) Ради Європи, оприлюдненому 21 жовтня у Страсбурзі.
У документі, попри виняткові обставини, спричинені повномасштабною війною Росії проти України, оцінюють прогрес і проблеми у трьох основних сферах: забезпеченні рівності та доступу до прав, протидії мові ворожнечі й насильству на ґрунті ненависті, а також інтеграції та інклюзії.
Які позитивні зміни відзначили у звіті
ЄКРН привітала активізацію роботи Уповноваженого Верховної Ради з прав людини у сфері протидії дискримінації та посилення співпраці з громадянським суспільством.
Також у звіті відзначили розширення навчання для поліцейських щодо розслідування злочинів на ґрунті ненависті, зокрема завдяки міжнародній співпраці. Крім того, Україна ухвалила нові стратегії та політики щодо інтеграції ромів, а також узяла на себе низку зобов’язань у сфері рівності ЛГБТІ-людей.
Водночас, за оцінкою комісії, роми та ЛГБТІ-люди й далі особливо потерпають від мови ворожнечі. Хоча загальна кількість таких випадків, за повідомленнями, зменшилася від початку повномасштабної війни.
Які проблеми залишаються
У звіті зазначається, що правоохоронці нерідко неправильно класифікують інциденти на ґрунті ненависті або взагалі не розглядають їх як такі. Окремою проблемою залишається доступ ЛГБТІ-людей до медичних послуг, особливо трансгендерних людей.
Також у шкільних програмах виявили прогалини щодо висвітлення історії та культури ромів і тем, пов’язаних із ЛГБТІ.
Крім того, повідомлялося про випадки ймовірних расистських або ЛГБТІ-фобних неправомірних дій з боку посадовців Національної поліції, Державної прикордонної служби та Збройних сил України.
Що рекомендує Європейська комісія
ЄКРН надала українській владі 15 рекомендацій. Серед них — забезпечити дітям ромського походження доступ до якісної освіти, боротися з булінгом на ґрунті ЛГБТІ-фобії в школах і вдосконалити законодавство щодо рівності та злочинів на ґрунті ненависті.
Комісія рекомендує чітко включити до переліку захищених ознак сексуальну орієнтацію, гендерну ідентичність, статеві характеристики, етнічне походження та колір шкіри.
Окремо ЄКРН визначила дві рекомендації, які потребують першочергового виконання. Перша передбачає проведення загальнонаціональних інформаційних кампаній проти мови ворожнечі, зокрема щодо ромів і ЛГБТІ-людей, у співпраці з громадянським суспільством.
Друга стосується створення інклюзивної робочої групи, яка виявлятиме ромів без належних документів, що посвідчують особу, та допомагатиме їм отримати необхідні документи. Для цього пропонують спростити адміністративні процедури й за потреби надавати цільову допомогу.
Звіт охоплює період із червня 2017 року до березня 2026 року та ґрунтується, зокрема, на результатах візиту до України у вересні 2025 року. Через два роки після його публікації ЄКРН проведе проміжний моніторинг виконання двох пріоритетних рекомендацій.
