Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер різко висловився щодо пропозиції Єврокомісії використати заморожені російські активи для фінансування кредиту Україні на 140 млрд євро.
В інтерв’ю газеті La Libre після конференції Grandes Conférences Catholiques у Брюсселі він заявив, що забирати кошти у держави, яка програла війну, можна лише після її офіційної капітуляції — а ситуація з росією, на його думку, зовсім інша.
Прем’єр пояснив, що ідея «забрати гроші в поганого хлопця путіна та віддати їх хорошому хлопцеві Україні» звучить красиво, але суперечить міжнародній практиці. Як зазначив політик, «крадіжка» заморожених активів іншої країни ніколи раніше не здійснювалася, навіть під час найбільших воєн ХХ століття.
«Поразка росії — це байка»
Де Вевер наголосив, що історичні прецеденти не передбачають конфіскацію активів під час війни.
«Під час війни суверенні фонди добробуту заморожуються. А після закінчення війни держава, що програла, повинна відмовитися від усіх або частини цих активів, щоб виплатити компенсацію переможцям», — зазначив бельгійський прем’єр.
Водночас він поставив під сумнів сам факт можливості поразки росії у війні проти України. «Хто справді вірить, що росія програє в Україні? Це байка, повна ілюзія», — сказав де Вевер.
Більше того, прем’єр вважає, що поразка росії навіть «небажана», адже в ядерній державі нібито може виникнути «небезпечна нестабільність».
Де Вевер також заявив, що москва «дала зрозуміти»: у разі конфіскації активів Бельгія та він особисто «відчують довічні наслідки». Саме це, за словами прем’єра, є ще одним чинником стриманості Брюсселя.
Бельгія володіє найбільшою часткою заморожених російських активів у ЄС, оскільки саме тут розміщений фінансовий депозитарій Euroclear, де зберігаються ці кошти. Тому країна побоюється, що саме вона стане основною мішенню юридичних позовів кремля у відповідь на таку конфіскацію.
Єврокомісія наполягає на позиці, але Бельгія гальмує
Брюссель неодноразово пропонував використати прибутки або частину заморожених активів росії як забезпечення для великої позики Україні. Але бельгійський уряд вважає, що необхідні спільні гарантії всіх держав ЄС, щоб уникнути фінансових ризиків.
Поки консенсусу немає, питання залишається заблокованим — і саме позиція Бельгії продовжує визначати темп ухвалення рішень.
