Польща та Румунія заявили, що не планують збільшувати можливості для транзиту української аграрної продукції через свої території. Це відбувається на тлі блокади Чорного моря, через яку Україна не може вивезти мільйони тонн зерна.
Міністр сільського господарства Тарас Висоцький під час візиту до Брюсселя закликав країни ЄС допомогти збільшити обсяги перевезення української продукції через Європу. За його словами, Україні також потрібно 1,1 мільярда євро, щоб покрити додаткові витрати на транспортування.
«Це дуже, дуже критично», — сказав Висоцький POLITICO.
За його словами, нині європейськими залізничними, автомобільними та річковими маршрутами можна доставити менше половини потенційного обсягу українського експорту. Якщо блокада Чорного моря триватиме, до 35 мільйонів тонн зерна та іншої аграрної продукції можуть залишитися в Україні до кінця року.
Що заявили в Румунії
Міністр сільського господарства Румунії Барна Танчос заявив, що інтереси румунських фермерів залишаються пріоритетом. За його словами, надлишок українського зерна разом із низьким рівнем води на Дунаї вже створює додаткове навантаження на румунські порти.
Бухарест намагається оптимізувати логістику та минулого місяця підписав меморандум із Києвом щодо спрощення перетину кордону й покращення залізничного сполучення.
Водночас Танчос наголосив, що Румунія не може вдвічі збільшити кількість поїздів або пропускну здатність доріг, залізниці та портів.
Польща не планує збільшувати транзит
У Польщі також не планують додаткових заходів для збільшення транзиту української аграрної продукції.
«Не планує запроваджувати жодних змін, спрямованих на збільшення транзиту української сільськогосподарської продукції», — заявила речниця польського Міністерства інфраструктури Анна Шуманська.
Водночас у ЄС не виключають спільної відповіді на проблему. Єврокомісар із питань сільського господарства Крістоф Хансен заявив, що питання необхідно вирішувати через ризики для глобальної продовольчої безпеки, однак конкретних зобов’язань не оголосив.
Німеччина заявила про готовність підтримувати альтернативні маршрути експорту. Україна, зокрема, розглядає голландські та німецькі порти як нові напрямки для збуту своєї продукції.
Українські фермери можуть скоротити посівні площі
Тривалі проблеми з експортом уже позначаються на українських аграріях. За словами Висоцького, на складах накопичуються зерно та олійні культури, які залишаються без покупців. Через це фермери можуть не мати достатньо коштів для закупівлі насіння для наступного сезону.
«Якщо ситуація залишиться такою до весни, це може означати зменшення посівних площ навіть на 35-40%», — сказав міністр.
Наслідки блокади можуть відчути й за межами Європи. За даними Ради з міжнародних відносин, через падіння експорту Росії та України під загрозою може опинитися понад 17% світового обсягу зерна.
Водночас європейські фермери також стикаються із посухою, спекою та зростанням вартості пального й добрив. Румунська фермерка Юлія Благу зазначила, що частина врожаю залишається незібраною через проблеми зі зберіганням і транспортуванням.
«А потім у вас є весь цей транзит українських зернових, що прямує до нашої країни. Я маю на увазі… як ми можемо з цим впоратися?» — сказала вона.
