Південна Корея вирішила скоротити кількість співробітників свого посольства в Україні на тлі дипломатичного конфлікту з Києвом через передачу двох північнокорейських військовополонених. У Сеулі заявили, що українська сторона досі не надала достатньої відповіді для врегулювання суперечки. Додатковою причиною рішення назвали постійні російські повітряні атаки, які загрожують безпеці дипломатичного персоналу.
Про це повідомляє: Reuters із посиланням на Міністерство закордонних справ Південної Кореї.
Чому Південна Корея відкликає дипломатів з України
20 жовтня речник Міністерства закордонних справ Південної Кореї Пак Ду Сун оголосив про рішення відкликати додаткових співробітників посольства в Києві. За його словами, Сеул неодноразово доводив свою позицію до української сторони дипломатичними каналами, однак не отримав відповіді, яку вважає достатньою для врегулювання конфлікту. Саме тому південнокорейський уряд вирішив скоротити дипломатичну присутність в Україні.
У МЗС Південної Кореї пояснили, що такий крок має сприяти врегулюванню суперечки та відновленню довіри між державами. Водночас речник не уточнив, скільки саме дипломатичних працівників залишать Україну та коли вони мають повернутися до Сеула. Раніше, на початку жовтня, Південна Корея вже відкликала свого посла з Києва.
Окремою причиною скорочення персоналу назвали безпекову ситуацію в Україні. За словами Пак Ду Суна, постійна загроза російських ракетних і безпілотних атак ускладнює забезпечення безпеки співробітників дипломатичної установи. Втім, у південнокорейському МЗС наголосили, що посольство не припинятиме своєї роботи.
Посольство Південної Кореї в Києві продовжить працювати
Попри відкликання частини дипломатів, Південна Корея збереже дипломатичне представництво в українській столиці. За інформацією Reuters, у Києві залишиться тимчасовий повірений у справах, який підтримуватиме офіційні контакти з українською владою. Також роботу продовжать усі співробітники консульської служби.
Їхнім головним завданням залишається захист громадян Південної Кореї, які перебувають на території України. Таким чином, нинішнє рішення не означає закриття посольства або повного припинення дипломатичних відносин між Києвом і Сеулом. Водночас воно свідчить про продовження суперечки, яку сторонам поки не вдалося остаточно врегулювати.
Раніше ШТАБ.info повідомляв про відкликання посла Південної Кореї з України. Це рішення оголосили 8 жовтня після розбіжностей щодо розголошення інформації про передачу Сеулу північнокорейських військових.
Через що виник дипломатичний конфлікт між Україною та Південною Кореєю
Суперечка розпочалася після виступу президента України Володимира Зеленського на Генеральній Асамблеї ООН 23 вересня 2026 року. Тоді глава держави публічно повідомив, що Україна передала Південній Кореї двох військовослужбовців КНДР, які потрапили в український полон під час бойових дій на боці російської армії. Їх захопили в січні 2025 року на території Курської області росії.
Президент Південної Кореї Лі Чже Мьон звинуватив Київ у порушенні домовленості про конфіденційність. За позицією Сеула, інформацію про передачу полонених не мали оприлюднювати через можливі ризики для самих військових та їхніх родичів, які залишилися у Північній Кореї. Південнокорейська сторона також наголошувала на чутливості цього питання для національної безпеки та міжкорейських відносин.
Водночас в Офісі президента України заперечили, що Київ порушив будь-які домовленості. Радник президента з комунікацій Дмитро Литвин пояснював, що українська сторона повідомила лише факт передачі військовополонених, не розкриваючи подробиць операції. Україна наполягає, що виконала свої зобов’язання перед Південною Кореєю.
Як раніше писав ШТАБ.info, 6 жовтня міністр закордонних справ Південної Кореї Чо Хьон повідомив, що Сеул отримав вибачення від українського міністра Андрія Сибіги. Однак південнокорейська сторона визнала їх недостатніми та продовжила вимагати врегулювання ситуації.
Зміна влади у Південній Кореї: чи є політичні причини конфлікту з Україною
Нинішнє дипломатичне загострення між Києвом і Сеулом відбувається на тлі суттєвої зміни зовнішньополітичного курсу Південної Кореї. У червні 2025 року президентом країни став Лі Чже Мьон, який представляє Демократичну партію та дотримується значно м’якшого підходу до відносин із Північною Кореєю, ніж його попередник Юн Сок Йоль.
Якщо попередня адміністрація робила ставку на стримування Пхеньяна та посилення військової співпраці зі США і Японією, то Лі Чже Мьон виступає за відновлення дипломатичних контактів із КНДР. Зокрема, він пропонував відновити військові канали зв’язку між двома Кореями та поступово знижувати напруженість на Корейському півострові.
У червні 2026 року Лі Чже Мьон закликав Дональда Трампа активізувати мирну дипломатію з Північною Кореєю. Він також запропонував поетапний підхід до ядерної проблеми КНДР: спочатку заморозити розвиток ядерної програми, а вже згодом переходити до її скорочення та денуклеаризації. У вересні південнокорейський президент знову наголосив на необхідності відновлення діалогу між Вашингтоном і Пхеньяном.
На цьому тлі суперечка через двох північнокорейських військовополонених набуває ширшого політичного значення. Для України ці військові є свідченням безпосередньої участі КНДР у війні на боці росії. Для нинішнього керівництва Південної Кореї публічність навколо їхньої передачі могла створити додаткові труднощі в реалізації політики зближення з Пхеньяном. Саме таку можливість розглядають деякі аналітики, хоча офіційно Сеул пояснює свої претензії порушенням конфіденційності та питаннями безпеки полонених.
І тут виникає принципове питання: чи не стало відкликання дипломатів наслідком не лише суперечки про конфіденційність, а й зміни політичних пріоритетів Сеула? Адже Україна фактично протистоїть військовому союзу росії та КНДР, тоді як нове керівництво Південної Кореї намагається відновити діалог із Пхеньяном.
Не можна стверджувати, що Лі Чже Мьон підтримує північнокорейський режим або свідомо діє проти інтересів України. Однак різниця зовнішньополітичних підходів очевидна. І цілком можливо, що саме вона ускладнює врегулювання конфлікту, який за інших політичних обставин міг би залишитися звичайним дипломатичним непорозумінням.
Україна вважала дипломатичну суперечку вичерпаною
На відміну від Сеула, українське Міністерство закордонних справ раніше заявляло, що питання вже врегульоване. Міністр Андрій Сибіга пояснював розбіжності різним тлумаченням домовленостей щодо конфіденційності передачі північнокорейських військовополонених. За його словами, Україна виконала всі взяті на себе зобов’язання.
Після відкликання південнокорейського посла речник МЗС України Георгій Тихий також наголошував на готовності Києва до конструктивного діалогу. Українська сторона заявляла, що дипломатичні питання мають вирішуватися шляхом переговорів, навіть якщо на відновлення довіри знадобиться певний час.
Рішення Південної Кореї від 20 жовтня засвідчило, що Сеул поки не вважає конфлікт завершеним. Водночас збереження посольства та дипломатичних каналів зв’язку залишає можливість для подальших переговорів між країнами. Про нові конкретні домовленості щодо врегулювання суперечки наразі не повідомляється.
