Підводне розмінування стало одним із ключових викликів для України після початку повномасштабної агресії росії.
Сьогодні близько 14 тис. кв. км акваторій забруднені вибухонебезпечними предметами — від морських мін до боєприпасів, які потрапили у водойми під час дистанційного мінування. Особливості підводного розмінування, національні спроможності в ньому, проблемні питання і шляхи їх розв’язання обговорювали під час дводенної конференції «Глибина безпеки – 2025», яка пройшла на Львівщині.
Підводне розмінування значно складніше за роботу на суходолі:
- дно українських водойм містить повний спектр боєприпасів — від морських мін до протитанкових;
- дистанційно розкидані міни у воді переважно не самоліквідовуються;
- замулення дна та течії ускладнюють роботу дронів і водолазів;
- обладнання, спеціалісти та процеси потребують обов’язкової сертифікації за міжнародними стандартами.
Підготовка водолаза-сапера триває від 7 до 20 тижнів, а оператори повинні мати різні підводні та надводні роботизовані комплекси, металодетектори, сонари та інше сучасне обладнання.
В Україні сертифіковано 13 операторів підводного розмінування: військові підрозділи, ДСНС, Держспецтрансслужба, приватні й громадські організації.
Створюються навчальні центри, зокрема UTTC Міноборони, який тестує й сертифікує обладнання. ДСНС модернізує центр у Черкасах за підтримки Франції.
Як відбувається процес підводного розмінування?
Під час презентації можливостей можна було побачити й типовий процес підводного розмінування, який складається з декількох етапів. Типова операція включає:
- Виявлення ВНП — дронами, металодетекторами чи тактильно.
- Ідентифікацію та класифікацію — лише візуально, за стандартами НАТО.
- Прийняття рішення про спосіб знешкодження — роботизованими системами або водолазами.
- Фіксацію результатів і внесення даних у реєстр забруднених територій.
Розвиток технологій дозволяє мінімізувати ризики для людей: водолазів залучають лише там, де дрон не справляється зі складним дном. Оператори підводного розмінування мають у своєму розпорядженні широкий набір обладнання — як українського виробництва, так і іноземного. Частину цієї техніки продемонстрували під час конференції у Львові.
Серед представленого: система активного зондування для роботи в замулених водоймах, підводний металодетектор, надводний дрон із камерою та GPS, підводний дрон Deep Trekker, платформа-човен «Гольфстрим» для спуску водолазів і запуску дронів, піротехнічні засоби для знешкодження мін під водою, безпілотники для створення 3D-карт, а також автономний апарат BR1, оснащений 3D-сонаром.
З початку війни вже очищено 112,4 кв. км українських акваторій. Однак попереду ще довгі роки масштабної роботи. Основними викликами залишаються:
- відсутність єдиних стандартів і методик;
- несистемний розвиток можливостей;
- нестача сучасного обладнання;
- обмежене фінансування.
Учасники «Глибина безпеки – 2025» погодили низку рішень:
- визнати підводне розмінування окремим напрямом;
- створити національні стандарти та сертифікаційні процедури;
- налагодити міжвідомчу взаємодію;
- сформувати реєстр технічних рішень для акваторій;
- провести серію тренінгів на базі UTTC;
- розширити співпрацю з міжнародними партнерами.
Про це повідомляє Укрінформ
