В ніч на 29 березня в Україні відбудеться чергове переведення годинників — о 03:00 стрілки потрібно перевести на одну годину вперед, тобто фактично “перескочити” на 04:00. Це означає втрату години сну, що безпосередньо впливає на біологічні ритми людини.
Щороку тема переведення годинників викликає дискусії щодо його доцільності. Така зміна часу може призводити до порушення циркадних ритмів організму. Саме вони відповідають за сон, апетит, концентрацію та загальне самопочуття.
Медики зазначають, що у період, коли відбувається переведення годинників, люди можуть відчувати:
- підвищену втому;
- втрату концентрації;
- зміни апетиту;
- дискомфорт у шлунково-кишковому тракті;
- перепади настрою;
- загострення серцево-судинних захворювань.
Особливо чутливими до змін є люди похилого віку та ті, хто має проблеми із серцем. За спостереженнями науковців, саме після весняного переведення годинників частіше фіксують серцеві напади та навіть збільшення кількості дорожньо-транспортних пригод через зниження концентрації.
Чому весняний перехід складніший
Весняне переведення годинників організм переносить важче, ніж осіннє. Причина — втрата години сну. На відміну від осіннього переходу, коли люди отримують “додаткову” годину, весною організм змушений швидко перебудовуватися, що викликає стрес.
У середньому адаптація триває 3–4 дні, однак у деяких людей цей процес може розтягнутися до 7–10 днів.
Як швидше адаптуватися: поради медиків
Щоб переведення годинників не стало серйозним навантаженням для організму, варто дотримуватися кількох рекомендацій:
1. Поступово змінюйте режим сну
За 3–5 днів до переведення часу варто щодня лягати спати і прокидатися на 10–20 хвилин раніше. Це допоможе організму адаптуватися без різкого стресу.
2. Дотримуйтеся стабільного харчування
Синхронізація прийомів їжі з новим графіком допомагає уникнути так званого десинхронозу — порушення внутрішніх ритмів організму.
3. Менше навантаження
У перші дні після переведення годинників варто уникати важливих рішень і перевантаження. Концентрація може бути зниженою.
4. Контролюйте сон
За даними World Health Organization, дорослій людині потрібно 7–9 годин сну для нормального функціонування організму. Недосип у період зміни часу лише погіршує стан.
5. Більше світла і руху
Ранкове світло допомагає швидше “переналаштувати” внутрішній годинник. Легка фізична активність також позитивно впливає на адаптацію.
Переведення годинників — це не лише формальність, а фактор, який реально впливає на фізичний і психоемоційний стан людини. Найскладнішим є саме весняний перехід, однак правильна підготовка дозволяє мінімізувати негативні наслідки.
Дотримання базових рекомендацій допоможе організму швидше адаптуватися і зберегти стабільне самопочуття навіть у період змін.
На цьому наголошує Тернопільський обласний центр контролю та профілактики хвороб
