Оптоволоконні FPV-дрони: новий стандарт війни
Оптоволоконні FPV-дрони стрімко стають одним із ключових інструментів сучасної війни. У січні в інтерв’ю LB головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що Україна та Росія використовують приблизно однакову кількість безпілотників, однак у сегменті оптоволоконних FPV-дронів Україна поки що лише наздоганяє противника. Саме ці дрони практично не вразливі до засобів радіоелектронної боротьби, що робить їх надзвичайно цінними на фронті.
Масове застосування оптоволоконних FPV-дронів росіянами у 2024 році стало серйозною несподіванкою. У відповідь держава почала підтримувати вітчизняні розробки, а виробництво таких дронів в Україні за рік суттєво зросло. Водночас військові й надалі скаржаться на дефіцит та нестабільну якість.
Дефіцит і нерівномірне постачання
За даними військових, оптоволоконні FPV-дрони становлять не більше 15% від загальної кількості дронів уздовж лінії фронту. Цей показник сильно варіюється залежно від підрозділу та напрямку бойових дій. Для порівняння, за словами українських пілотів, російські війська вже приблизно на 60% перейшли з аналогового зв’язку на оптику.
Показовим прикладом є російський дрон «Князь Вандал», який може працювати на дистанції до 40 км і масово застосовується для засідок. За заявами виробника, Росія випускає до 50 тисяч таких дронів щомісяця. В Україні ж держава, за офіційними даними, передала війську сотні тисяч оптоволоконних FPV-дронів, але це покриває лише частину реальних потреб.
Проблеми якості та виробництва
Окрім нестачі, гостро стоїть питання якості. Військові повідомляють про браковані котушки, проблеми з розмотуванням волокна та нестабільну роботу дронів на стандартних дистанціях 15–20 км. Як пояснюють виробники, головна складність — у намотці «голої» оптоволоконної нитки. Будь-який залом або перенатяг волокна може призвести до втрати зв’язку.
На відміну від Росії, яка замовляє готові котушки в Китаї, Україна була змушена освоювати цю технологію з нуля. Більшість верстатів — саморобні, а кожен виробник фактично формує власний стандарт. Додаткові ризики створюють відключення електроенергії та опалення, що безпосередньо впливає на стабільність виробництва.
Чи може Україна наздогнати Росію
Попри проблеми, потенціал розвитку оптоволоконних FPV-дронів в Україні залишається високим. У 2026 році держава планує значну частину закупівель проводити через систему DOT-Chain Defence, що має посилити конкуренцію та відсіяти неякісні рішення. Виробники вже готуються до масштабування виробництва до десятків тисяч дронів щомісяця, а також працюють над зменшенням ваги котушок і збільшенням дальності польоту без втрати ефективності.
Експерти сходяться на думці: Україна повторює шлях, який інші країни пройшли раніше. За умови жорсткого контролю якості, уніфікації наземних станцій та стабільного фінансування оптоволоконні FPV-дрони можуть стати одним із ключових факторів переваги ЗСУ на полі бою.
Матеріал підготовлено на основі публікації «Оборонка»
