Нова модифікація «Герань-4» отримала додаткову автономну навігацію та бойову частину для ураження мостових конструкцій і опор ліній електропередач. Головне управління розвідки Міноборони України 5 жовтня оприлюднило дані про оновлені російські реактивні безпілотники, які російська армія почала застосовувати восени 2026 року.
Про це повідомляє: ГУР Міністерства оборони України
Нова модифікація «Герань-4»: що змінилося в навігації
В оновленому безпілотнику розвідники виявили блок «МОХ». Його основою є магнітометр PNI5GA американського виробника PNI Sensor.
За поясненням ГУР, цей блок працює разом з інерціальним навігаційним модулем SADRA. Він зменшує дрейф гіроскопів — похибку, яка накопичується під час роботи, — та підвищує точність автономної навігації дрона.
Крім супутникової та інерціальної навігації, російські війська додали систему «Сусанін». Вона порівнює зображення з оптичного датчика з еталонним зображенням, заздалегідь завантаженим у пам’ять комп’ютера.
Таким способом система допомагає безпілотнику дотримуватися заданого маршруту від місця запуску до точки прицілювання. За даними розвідки, аналогічне рішення застосовують і на «Герань-5» версії К5.
Отже, нова модифікація «Герань-4» має кілька навігаційних систем, які доповнюють одна одну. ГУР описало конкретні зміни в обладнанні, однак не навело кількісної оцінки того, наскільки вони підвищили точність ударів.
Боєзаряд для мостів та опор електромереж
Ще одна зміна — застосування бойової частини КРСН, тобто кумулятивно-ріжучого спеціального навантаження.
За інформацією ГУР, її призначення — ураження мостових конструкцій та опор повітряних ліній електропередач. У розвідці пояснили, що такий заряд використовує кумулятивний струмінь для перерізання конструкцій.
Раніше ШТАБ.info повідомляв про перше застосування боєзаряду КРСН на реактивному безпілотнику, про яке розповів «Флеш». Тепер ГУР оприлюднило інформацію про його використання саме в оновленій «Герань-4».
Російський двигун замість китайського
Зміни торкнулися і силової установки. Замість китайського турбореактивного двигуна Telefly безпілотник отримав аналог російського виробництва, локалізований в алабузі.
Решта електронних блоків та компонентів, за даними ГУР, залишилася ідентичною попереднім версіям «гераней».
На порталі War&Sanctions для жовтневої модифікації зазначені максимальна швидкість 350 км/год, крейсерська — 320 км/год, дальність польоту — 770 км та максимальна висота до чотирьох кілометрів. Тривалість польоту становить 2,2 години.
Опубліковані дані стосуються конкретної оновленої версії. Їх варто відокремлювати від характеристик інших модифікацій російських реактивних безпілотників із подібними назвами.
