Повернути військову присутність НАТО до рівня 1997 року — таку вимогу, за оцінкою дипломатичних джерел, може висунути путін під час нового раунду переговорів про завершення війни проти України. Це потенційно зачепить союзницькі контингенти в Польщі, країнах Балтії та Фінляндії. Однак повідомлення про ймовірну переговорну позицію ще не означає погодження поступок або рішення про виведення військ.
Про це повідомляє The Telegraph із посиланням на дипломатичні джерела.
Що означає повернення НАТО до 1997 року
1997-й — це рік до першого розширення Альянсу після завершення холодної війни. Польща, Чехія та Угорщина приєдналися до НАТО у 1999 році, країни Балтії — у 2004-му. Фінляндія стала членом у 2023 році, а Швеція — у 2024-му.
Отже, вимога повернути військову присутність до тодішнього стану може стосуватися сил та інфраструктури, які союзники розмістили на території нових членів. Водночас скорочення іноземних контингентів саме собою не скасовує членства цих держав у НАТО. Питання членства та питання розташування військ — різні складові безпеки.
Держави, які згадує The Telegraph, мають такі дати вступу:
| Держава | Рік приєднання до НАТО |
|---|---|
| Польща | 1999 |
| Естонія | 2004 |
| Латвія | 2004 |
| Литва | 2004 |
| Фінляндія | 2023 |
Це не вичерпний перелік країн, яких могла б зачепити широка вимога про повернення до 1997 року. Після цієї дати до Альянсу вступили й інші держави Центральної та Південно-Східної Європи. Конкретний масштаб можливих російських вимог залежатиме від їхнього формулювання, якого в межах нового раунду переговорів поки немає.
Які сили можуть опинитися під тиском
Сьогодні на східному фланзі НАТО діють багатонаціональні сухопутні формування, які працюють разом із національними арміями держав розміщення. За офіційними даними Альянсу, такі формування є, зокрема, у Польщі, Естонії, Латвії, Литві та Фінляндії. Їх забезпечують різні союзники: провідну роль у Польщі відіграють США, в Естонії — Велика Британія, у Латвії — Канада, у Литві — Німеччина, у Фінляндії — Швеція.
Військова присутність охоплює також штаби, склади озброєння, підготовку підкріплень, повітряне патрулювання та протиповітряну оборону. Тому можливий «відкат» стосувався б не лише кількості військових, а й здатності швидко посилити оборону союзників. Власні польські, балтійські чи фінські збройні сили при цьому не є іноземними контингентами, які можна просто «забрати» з цих країн.
З погляду оборонного планування, згортання передової присутності могло б збільшити залежність держав східного флангу від прибуття підкріплень уже після початку кризи. Це аналітичний висновок із функцій цих формувань, а не повідомлення про погоджений сценарій їх виведення.
Чи зобов’язував документ 1997 року зупинити розширення НАТО
27 травня 1997 року НАТО та росія підписали Основоположний акт про взаємні відносини, співробітництво й безпеку. У ньому йшлося про співпрацю, повагу до суверенітету та право держав самостійно обирати способи забезпечення своєї безпеки. Документ прямо передбачав, що жодна зі сторін не отримує права вето на рішення іншої.
В акті також містилося положення про здійснення колективної оборони через взаємосумісність, інтеграцію та можливість підсилення замість додаткового постійного розміщення значних бойових сил. Воно було сформульоване з огляду на тодішнє та передбачуване безпекове середовище. Документ не встановлював заборони на вступ нових членів і не закріплював за росією право визначати їхню оборонну політику.
До того ж вимога згорнути присутність НАТО на сході Європи вже звучала перед повномасштабним вторгненням. В офіційних матеріалах Альянсу зафіксовано, що російські пропозиції кінця 2021 року передбачали обмеження розширення та розміщення військ і озброєння у державах, які приєдналися після 1997 року. Отже, нинішнє повідомлення описує можливе повернення до раніше висунутих вимог. nato.int
Що готові обговорювати союзники — і до чого тут ядерна зброя
За повідомленням The Telegraph, європейські посадовці готові обговорювати питання безпеки, але не підтримують російської вимоги про військовий відступ НАТО. Один зі співрозмовників видання зазначив, що позиція залишається такою самою, як у січні 2022 року. Тоді Альянс пропонував переговори про контроль над озброєннями, прозорість навчань і запобігання військовим інцидентам, водночас відстоюючи право держав обирати власні безпекові союзи.
Згадку про ядерну зброю потрібно розглядати окремо від звичайних союзницьких контингентів. Перелік Польщі, країн Балтії та Фінляндії не означає, що в усіх цих державах розміщені ядерні боєприпаси НАТО. Офіційна політика Альянсу описує ядерне стримування як поєднання сил США, Великої Британії та Франції, американської ядерної зброї передового базування в Європі й внеску інших союзників.
Участь держави в ядерному плануванні, навчаннях або забезпеченні відповідних операцій також не тотожна зберіганню боєприпасів на її території. Тому формулювання про «виведення ядерної зброї з Польщі та Балтії» без окремих підтверджень було б некоректним.
Що відомо про переговори в Абу-Дабі
23 жовтня Володимир Зеленський повідомив про домовленість провести технічні переговори України, США та росії в Абу-Дабі в першій половині листопада. Президент висловив сподівання, що за ними відбудеться зустріч лідерів. Водночас він наголосив, що реалізація планів залежить від російської сторони.
Україна готова обговорювати повне припинення вогню або окремі домовленості щодо енергетики та морських операцій. Серед гуманітарних пріоритетів залишається повернення військовополонених. Про підготовку тристоронніх переговорів в Абу-Дабі та позицію Києва ШТАБ.info повідомляв раніше.
Чому це важливо для України
Якщо російська сторона справді прив’яже припинення війни до скорочення присутності НАТО, предмет переговорів суттєво розшириться. До питань припинення ударів, морської безпеки й обмінів додадуться вимоги щодо оборони держав, які самі є членами Альянсу. Це ускладнить пошук домовленостей, оскільки такі рішення безпосередньо зачіпають їхню безпеку.
Можливий розрахунок кремля — використати переговори про Україну для отримання ширших поступок у Європі. Це інтерпретація описаної джерелами переговорної логіки, а не встановлений результат майбутньої зустрічі. Станом на 26 жовтня йдеться про прогноз дипломатичних джерел щодо вимог путіна, а не про згоду НАТО повернутися до рівня 1997 року.
