У Харкові оголосили надзвичайну ситуацію після чергового російського удару по енергетичній інфраструктурі. Влада пояснює, що рішення має передусім організаційний характер і дозволить швидше реагувати на наслідки обстрілів та підтримати життєдіяльність міста.
У ніч на 3 лютого російські війська завдали масованого удару по Харкову та області, пошкодивши критично важливі енергетичні об’єкти, зокрема Харківську ТЕЦ-5 та дві електропідстанції. Саме після цього міська комісія з питань техногенно-екологічної безпеки ухвалила рішення про надзвичайна ситуація Харків.
Міський голова Ігор Терехов наголосив, що йдеться передусім про внутрішні управлінські процеси. За його словами, такий режим допоможе налагодити документообіг, забезпечити місто пальним і оперативно розгортати пункти незламності. Додаткового фінансування це рішення наразі не передбачає.
Атака тривала понад три години і була спрямована саме на енергетичну інфраструктуру. Мета ворога — залишити місто без тепла під час сильних морозів.
Чому довелося зливати воду з опалення
Через серйозні пошкодження однієї з найбільших теплоелектроцентралей фахівці змушені зливати теплоносій із системи опалення приблизно 820 житлових будинків. Це необхідно, щоб запобігти замерзанню мереж і їх остаточному руйнуванню.
Міська влада визнає, що рішення про надзвичайна ситуація Харків складне, однак в умовах температури близько –20°C іншого виходу інженери не бачать.
Як місто підтримує жителів
На тлі енергетичної кризи у Харкові вже працює 101 пункт незламності, де мешканці можуть зігрітися, зарядити гаджети та отримати гарячі напої. За потреби влада обіцяє швидко розгорнути додаткові локації.
Також можливі перебої в роботі електротранспорту, тому місто запускає додаткові автобусні маршрути, щоб забезпечити мобільність населення.
Масштаб наслідків атаки
Унаслідок удару одна з ключових теплоелектроцентралей зазнала серйозних руйнувань, і наразі її відновлення неможливе. У місті фіксують масштабні відключення тепла та електроенергії, а громадський транспорт працює з обмеженнями.
Експерти наголошують, що подібні удари створюють ризик гуманітарної кризи, адже атаки на енергетику взимку спрямовані на максимальне ускладнення життя цивільного населення.
