Інтерв’ю глави МЗС рф Сергій Лавров французькому телеканалу France 2 викликало широкий резонанс у Європі. Його транслювали у прайм-тайм, що лише посилило ефект від заяв, які пролунали під час ефіру.
Про це повідомляє France 24 із посиланням на реакцію французьких політиків та українських дипломатів.
«Нацистська Україна» у прямому ефірі
Під час розмови з журналісткою Леа Саламе Лавров повторив традиційні кремлівські наративи, зокрема заявив про нібито «нацистський характер» української влади. Подібні формулювання є частиною російської пропаганди, яка використовується для виправдання агресії проти України.
Такі заяви пролунали без належного спростування у самому ефірі, що і стало однією з причин критики на адресу телеканалу.
Реакція Франції: звинувачення у поширенні пропаганди
Інтерв’ю Лаврова Франції викликало різку реакцію французьких посадовців. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро публічно розкритикував слова російського дипломата, наголосивши, що росія не захищає міжнародне право, а веде агресивну війну проти України.
Він також підкреслив, що поширення подібних заяв у прайм-тайм не робить їх правдивими, навіть якщо вони звучать на великій аудиторії.
Реакція України: «трибуна для воєнного злочинця»
Українська сторона відреагувала ще жорсткіше. Посол України у Франції заявив, що французьке телебачення фактично надало платформу для поширення пропаганди, назвавши Лаврова «воєнним злочинцем».
У Києві наголошують, що подібні ефіри можуть легітимізувати дезінформацію та вводити в оману європейську аудиторію щодо реального перебігу війни.
Скандал навколо медіа: питання стандартів
Ситуація навколо інтерв’ю Лаврова Франції знову порушила питання відповідальності медіа під час війни. Критики вважають, що журналісти повинні активніше протидіяти маніпуляціям і не дозволяти поширювати неправдиві твердження без контексту чи спростування.
Водночас у Франції підкреслюють важливість свободи слова, однак визнають, що баланс між журналістикою та пропагандою у воєнний час стає дедалі складнішим.
Інтерв’ю Лаврова у Франції стало не просто інформаційною подією, а прикладом того, як російські наративи намагаються проникати у європейський медіапростір. Скандал довкола ефіру показав: навіть у демократичних країнах питання протидії пропаганді залишається актуальним, особливо коли йдеться про війну проти України.
