Китайські рибальські судна як інструмент морського тиску
У Східнокитайському морі та поблизу Тайваню зафіксовано незвичну й масштабну активність: тисячі китайських рибальських суден одночасно вийшли в море та сформували протяжні організовані лінії, які нагадують морські бар’єри або заслони. Про це повідомляє The New York Times у своєму інтерактивному розслідуванні.
За даними журналістів і аналітиків, судна діяли не хаотично, а у чітко скоординованих формаціях. Деякі з них розтягувалися на сотні кілометрів, фактично створюючи умовну «плаваючу стіну», здатну ускладнювати рух цивільного та комерційного судноплавства.
Масштаби та хронологія маневрів
Як зазначає NYT, одна з найбільших таких операцій була зафіксована наприкінці грудня 2025 року, коли понад дві тисячі китайських рибальських суден сформували дві паралельні морські лінії довжиною понад 450 кілометрів кожна. Аналогічна активність повторилася у січні 2026 року — цього разу близько 1 400 суден створили щільну прямокутну формацію на великій ділянці моря.
Формально ці судна залишалися цивільними, без ознак бойових дій чи відкритого протистояння. Водночас їхня кількість, щільність і синхронність дій вказують на ретельно сплановану операцію, а не звичайний рибальський промисел.
Навіщо Китаю такі морські бар’єри
Аналітики вважають, що Китай за допомогою рибальських суден тестує альтернативні сценарії контролю над морськими просторами, не вдаючись до прямого застосування військово-морських сил. Такий підхід дозволяє створювати тиск у так званій «сірій зоні» — нижче порогу відкритого конфлікту.
Китайські рибальські судна у подібних формаціях можуть виконувати одразу кілька функцій:
- демонстрацію фактичної присутності на спірних акваторіях;
- ускладнення або стримування судноплавства;
- відпрацювання логістики та швидкої масової мобілізації флоту;
- психологічний тиск на сусідні країни та їхні морські служби.
Геополітичні наслідки
Такі дії викликають занепокоєння серед країн регіону та міжнародних експертів. Формально китайські рибальські судна залишаються цивільними об’єктами, що значно ускладнює будь-яку відповідь з боку інших держав у межах міжнародного права.
Водночас масштаби цих маневрів рибальських суден демонструють, що Китай здатний у короткий термін перетворити цивільний флот на інструмент впливу, який потенційно може бути використаний у сценаріях морської блокади або обмеження доступу до ключових морських шляхів.
Масове формування морських бар’єрів із використанням китайських рибальських суден свідчить про новий рівень гібридної морської стратегії Пекіна. Це не просто риболовля, а сигнал про готовність Китаю використовувати цивільні ресурси для досягнення стратегічних цілей у регіонах із високою геополітичною напругою.
