Казахстан не стане майданчиком для виконання рішення суду Міжнародного фінансового центру «Астана» у справі «Нафтогазу» проти російського «Газпрому». У Мін’юсті РК заявили, що відповідний судовий наказ наразі не є остаточним і не набув законної сили.
Про це повідомляє Zakon.kz.
Що заявили в Казахстані
Міністр юстиції Казахстану Єрлан Сарсембаєв пояснив, що судовий наказ у справі був винесений в односторонньому порядку — без участі відповідача. За його словами, це не остаточне рішення, а документ, який має повідомний характер. Відповідач має право протягом 14 днів після вручення рішення подати заяву про його скасування, після чого справа має розглядатися вже за участю обох сторін.
У Мін’юсті РК також заявили, що Казахстан не буде «транзитним майданчиком» для виконання рішень, які не мають правового зв’язку з його юрисдикцією. За позицією відомства, справа Нафтогазу проти «Газпрому» не пов’язана з МФЦА: російська компанія не є учасником центру, спірна угода не укладалася в межах МФЦА, а сторони не домовлялися передавати питання виконання рішення до цього суду.
Чому це важливо для «Нафтогазу»
Спір між «Нафтогазом» і «Газпромом» стосується контрактних зобов’язань за угодою 2019 року щодо транзиту російського газу. У червні 2025 року швейцарський арбітраж, що входить до системи Міжнародної торгової палати, ухвалив рішення у цій справі.
Раніше ми писали, що суд Казахстану дозволив «Нафтогазу» стягнути з «Газпрому» $1,4 млрд. Тоді йшлося про визнання арбітражного рішення та можливість його примусового виконання на території Казахстану.
Нова заява Мін’юсту РК фактично уточнює позицію казахстанської сторони: у відомстві наполягають, що процес ще не завершений, а саме рішення суду МФЦА не може автоматично означати реальне стягнення коштів із «Газпрому» в Казахстані.
Що буде далі
У Мін’юсті Казахстану наголосили, що суду МФЦА ще належить вислухати позиції обох сторін і лише після цього ухвалювати остаточне рішення. Крім того, у Казахстані працюють над змінами до законодавства щодо визнання та виконання іноземних арбітражних рішень.
Таким чином, справа Нафтогазу проти «Газпрому» залишається відкритою. Для української компанії це частина ширшої юридичної боротьби за стягнення коштів із російського монополіста, однак позиція Казахстану може ускладнити практичне виконання арбітражного рішення саме в цій юрисдикції.
