Верховна Рада ухвалила закон №14067, який має створити умови для модернізації централізованого теплопостачання та поступового встановлення індивідуальних теплових пунктів у житлових і нежитлових будівлях. Водночас відчутного загальнонаціонального ефекту вже під час опалювального сезону 2026/2027 очікувати не варто.
Про це повідомляє: КОМІТЕТ ЕНЕРГЕТИКИ ТА ЖКП.
За документ у другому читанні та в цілому проголосували 243 народні депутати. Станом на 15 липня картка законопроєкту на сайті парламенту має статус «готується на підпис».
Що змінять індивідуальні теплові пункти
Індивідуальний тепловий пункт, або ІТП, встановлюють безпосередньо у будівлі. Автоматизоване обладнання отримує теплоносій із централізованої мережі та регулює подачу тепла залежно від температури надворі й потреб конкретного будинку.
Це дозволяє уникати ситуацій, коли під час потепління у квартирах надмірно спекотно, а мешканці змушені відкривати вікна та фактично оплачувати втрачене тепло. ІТП також допомагає вести точніший облік споживання, налаштовувати температурні графіки та краще балансувати внутрішньобудинкову систему опалення.
За оцінками Мінрозвитку, встановлення ІТП може скоротити споживання теплової енергії в середньому на 15–30%. Світовий банк раніше оцінював потенційну економію від теплових пунктів із температурним регулюванням у 15–25%. Однак фактичний результат залежить від стану будинку, налаштування обладнання, утеплення та системи обліку.
Чи допоможе закон уже наступної зими
Масового встановлення ІТП до початку опалювального сезону 2026/2027 закон не забезпечить. За параметрами законопроєкту, які раніше оприлюднювало Мінрозвитку, обов’язкове впровадження теплових пунктів передбачалося розпочати через три роки після набрання законом чинності. Для кожного будинку також необхідно визначити технічну можливість та економічну доцільність монтажу.
Тому найближчої зими переваги відчують передусім будинки, де Індивідуальний тепловий пункт вже працює або його встановлення було заплановане та профінансоване раніше. Закон створює правову основу для розширення таких проєктів, але не означає, що обладнання автоматично з’явиться в усіх багатоповерхівках.
ІТП також не виробляє тепло та не може замінити пошкоджену котельню, ТЕЦ або магістральну тепломережу. Якщо теплоносій не надходить до будинку, тепловий пункт не зможе забезпечити опалення. Саме тому закон передбачає не лише встановлення ІТП, а й розвиток інвестиційних програм, когенерації, відновлюваних джерел енергії та модернізацію всієї теплової інфраструктури.
Окремим ризиком залишаються відключення електроенергії, адже автоматика та насосне обладнання потребують живлення. У 2026 році Фонд енергоефективності включив до програми «Енергодім» можливість часткової компенсації витрат на резервне живлення ІТП, що має підвищити стійкість будинків під час можливих знеструмлень.
Отже, для наступної зими закон матиме радше точковий ефект. У будинках із уже встановленими ІТП він може допомогти раціональніше використовувати доступне тепло, знизити споживання та уникнути перегріву. Але системний вплив на централізоване теплопостачання стане помітним лише після запуску фінансування, затвердження необхідних процедур і масштабного встановлення обладнання у громадах.
