У російських дальніх бомбардувальників Ту-22М3, які рф використовує зокрема як носії ракет Х-22, може бути значно глибша проблема, ніж окремі аварії чи «технічні несправності». Йдеться про старі двигуни НК-25, ресурс яких поступово вичерпується, а швидко замінити їх росія фактично не може.
Нові подробиці падіння Ту-22М3 в Іркутській області вказують саме на проблеми з силовою установкою. За попередніми даними, під час польотів на полігоні у літака відмовив один двигун. Коли екіпаж намагався повернутися на авіабазу, відмовив і другий. Після цього бомбардувальник почав втрачати швидкість і впав.
Зліт Ту-22М3, на фото гарно видно роботу двигунів НК-25
Чому двигуни стали головною проблемою
Ту-22М3 оснащуються двома турбореактивними двигунами НК-25. Їх розробили ще у 1970-х роках, а виробництво завершили у 1996 році. Тобто всі такі двигуни Ту-22М3, які досі залишаються на російських літаках, були виготовлені понад 30 років тому.
За цей час вони накопичили великий наліт і пройшли десятиліття експлуатації. Водночас запас справних агрегатів, комплектуючих і самих двигунів обмежений тим, що встигли виробити ще до зупинки виробництва. Саме тому кожна нова відмова може бути не випадковістю, а проявом системного зношення всієї технічної бази цих літаків.
Про це повідомляє: Defense Express.
Для бойової авіації це критично. Літак може виглядати справним на папері, проходити регламентне обслуговування і залишатися у списках боєздатної техніки. Але якщо ресурс двигунів на межі, ризик аварій зростає з кожним польотом.
Це вже не перша аварія Ту-22М3
Падіння в Іркутській області не є поодиноким випадком. За останні два роки там розбилися вже три Ту-22М3: у серпні 2024 року, у квітні 2025 року та в червні 2026-го. У попередніх випадках офіційно говорили про «технічні причини», однак конкретних деталей не розкривали.
Defense Express також нагадує про інцидент 2019 року, коли Ту-22М3 здійснив жорстку аварійну посадку саме через відмову двигуна НК-25. Це підсилює версію, що проблема не зводиться до одного невдалого польоту чи помилки екіпажу.
Чому росія не може швидко це вирішити
Один із варіантів — відновити виробництво НК-25. Але це складний, дорогий і довготривалий процес. Для прикладу, перезапуск виробництва двигунів НК-32-2 для Ту-160 зайняв близько десяти років, і навіть після цього їх випускають у дуже малих кількостях.
Інший варіант — замінити старі двигуни Ту-22М3 на НК-32-2 від Ту-160. Саме це розглядали в межах модернізації Ту-22М3М. Паралельно планували оновити електроніку, розширити номенклатуру озброєння та додати штангу дозаправлення у повітрі.
Але ця модернізація фактично провалена. До 2021–2022 років росія планувала довести до рівня Ту-22М3М близько 30 літаків, однак станом на середину 2026 року відомо лише про два тестові зразки. І немає підтверджень, що вони отримали нові двигуни замість старих НК-25.
Що це означає для російської авіації
Проблема з двигунами Ту-22М3 означає, що росія може поступово втрачати можливість безпечно й регулярно використовувати ці бомбардувальники. Вони не «зупиняться» в буквальному сенсі — частина літаків може залишатися на аеродромах, частина проходити ремонт, частину можуть підіймати в повітря. Але кожен такий політ ставатиме дедалі ризикованішим.
Якщо рф не знайде рішення з двигунами, Ту-22М3 можуть частіше виходити з ладу, падати з «технічних причин» або поступово вибувати з експлуатації. Для росії це особливо болюче, бо йдеться не про звичайний літак, а про один із носіїв ракет Х-22, якими окупанти били по Україні.
Фактично стара радянська авіаційна спадщина починає створювати для росії проблеми, які неможливо закрити пропагандою. Літаки ще можуть літати, але їхній ресурс не нескінченний. І саме двигуни Ту-22М3 стають тією слабкою ланкою, яка може дедалі сильніше бити по можливостях російської дальньої авіації.
