Україна опинилася перед серйозним демографічним викликом: на кожні 100 народжених припадає майже 300 смертей. Водночас мільйони громадян залишають країну, а тривалість життя чоловіків суттєво знизилася. Експерти попереджають — ці процеси вже змінюють економіку та можуть визначити майбутнє держави на десятиліття вперед.
Населення скорочується, а точну цифру назвати складно
Поточну демографічну ситуацію фахівці оцінюють як складну. Чисельність населення продовжує зменшуватися, а головним чинником погіршення стала масова міграція. За різними оцінками, за кордоном перебуває понад 6 мільйонів українців.
Про це йдеться у відеоматеріалі на YouTube-каналі «Штаб.інфо».
Люди пенсійного віку здебільшого залишилися в Україні — їх лише близько 6% серед тих, хто виїхав. Натомість значну частину мігрантів становлять особи працездатного віку та діти. Приблизно третина — це неповнолітні, а близько 58–60% — жінки.
За приблизними підрахунками, на підконтрольній території України нині проживає близько 29 мільйонів людей (плюс-мінус мільйон). Для уточнення даних Державна служба статистики створила спеціальну робочу групу, яка має оцінити реальну чисельність населення та його вікову структуру.
Молодь виїжджає — економіка втрачає
Демографічна криза вже відчутна і впливає на ринок праці. Після ухвалення окремих нормативних рішень підприємці зафіксували відтік молодих працівників, що негативно позначилося на бізнесі.
Експерти наголошують: молоді люди не лише працювали, а й сплачували податки, підтримуючи економіку під час війни. Тепер країна втрачає не тільки робочу силу, а й майбутній демографічний потенціал.
Особливо вразливою категорією залишається молодь — за межами держави вже понад мільйон дітей і підлітків, а майже 40% мігрантів становлять люди до 35 років. Багато з них інтегруються у європейські суспільства та не планують повертатися.
Результат — кадровий колапс. За оцінками бізнесу, близько 74% компаній не можуть знайти працівників. Деякі підприємства змушені скорочувати діяльність або переносити виробництво за кордон.
Дефіцит працівників у всіх галузях
Ринок праці, зокрема у Києві, характеризується масштабним браком кадрів — від будівництва до сфери обслуговування, освіти та медицини. Попит особливо високий на робітничі професії: електриків, сантехніків, плиткарів, малярів.
Ситуація змінилася кардинально: якщо раніше умови диктував роботодавець, то тепер їх часто визначає кандидат. На одного зареєстрованого безробітного припадає 4–5 вакансій.
Зарплати також демонструють перекіс у бік робітничих спеціальностей. Наприклад, електрозварникам можуть пропонувати 80–100 тисяч гривень, тоді як окремі офісні посади оплачуються на рівні мінімальної зарплати.
Іноземні працівники — рішення чи новий ризик
Через нестачу кадрів бізнес дедалі частіше розглядає можливість залучення робітників із Непалу, Індії, Пакистану чи Філіппін. Україна може стати привабливою для трудових мігрантів із менш розвинених економік.
Водночас експерти попереджають про потенційні ризики. Без чіткої державної політики це може призвести до соціальної напруги та навіть змін у етнічному й соціальному складі населення.
Фахівці наголошують на необхідності контрактної моделі: іноземні працівники мають виконувати роботу та повертатися додому після завершення угоди. Така практика використовується у багатьох країнах для захисту внутрішнього ринку праці.
Що далі?
Демографічна криза залежить від кількох факторів — завершення війни, повернення громадян і ефективної державної політики. Наразі ж Україна стикається з подвійним викликом: потрібно не лише втримати тих, хто залишився, а й створити умови для повернення мільйонів людей.
Адже без цього країна ризикує зіткнутися не просто зі спадом населення, а з довготривалою трансформацією економіки та суспільства.
