Децентралізація складів в Україні має стати відповіддю на посилення російських атак по великих логістичних і розподільчих центрах. Обласні військові адміністрації переходять на цілодобовий режим реагування на запити підприємств, відкриють «єдині вікна» та допомагатимуть бізнесу знаходити резервні майданчики для зберігання продукції.
Про це повідомив заступник керівника Офісу президента Віктор Микита. Відповідний протокол реагування ОВА активували за дорученням Володимира Зеленського.
Децентралізація складів в Україні: що зміниться для бізнесу
У кожному регіоні мають запрацювати спеціальні робочі групи, які допомагатимуть підприємствам переносити частину запасів та виробничих потужностей із великих централізованих об’єктів.
ОВА повинні пропонувати бізнесу потенційні локації та допомагати максимально швидко запускати їхню роботу. Йдеться не лише про пошук приміщень.
Підприємствам обіцяють супровід щодо:
- виділення територій;
- підключення комунікацій;
- організації логістики;
- відкриття резервних потужностей в інших регіонах;
- релокації та розширення виробництва.
Окремі робочі групи з питань логістики працюватимуть разом із Міністерством розвитку громад та територій.
ОВА відкриють «єдині вікна» і працюватимуть із бізнесом цілодобово
Для підприємців в областях запроваджують формат «єдиного вікна», через яке можна буде подавати запити щодо переміщення складів, виробництв або створення додаткових резервних потужностей.
За словами Микити, ОВА готові невідкладно приймати такі звернення незалежно від того, в якому регіоні зараз розташоване виробництво або мережа зберігання компанії.
Крім того, щотижня голови ОВА проводитимуть онлайн-консультації з підприємцями на платформі «Діалог влади та бізнесу». За потреби такі зустрічі проводитимуть частіше.
Росія посилила удари по українських складах
Рішення про децентралізацію складів в Україні ухвалюють після серії російських атак на логістичну інфраструктуру.
Лише наприкінці серпня були знищені або пошкоджені складські та розподільчі об’єкти великої кількості компаній, серед яких Roshen, «Аврора», Fozzy Group, АТБ, Varus, Auchan, Metro, «Епіцентр» та інші.
27 серпня ШТАБ.info повідомляв про масштабну атаку на склади на Київщині. Тоді були підтверджені пошкодження або повне знищення об’єктів Roshen, Comfy, «Аврори», «Фори», «Коло» та «Будинку Іграшок». Які склади великих компаній атакувала росія на Київщині — ШТАБ.info
Раніше росія також двічі протягом однієї доби атакувала склад Rozetka. Після другого удару компанія заявила, що вважає атаку цілеспрямованою. Росія вдруге за добу атакувала склад Rozetka — ШТАБ.info
На Київщині знищили близько 80% холодних складів
Масштаби проблеми особливо помітні на Київщині. За оцінкою CEO Бюро інвестиційних програм Олександра Бондаренка, за останні пів року в області було знищено понад 650 тис. кв. м логістичних центрів. Близько третини цих площ становили холодні склади для продуктів.
За його підрахунками, фактично втрачено близько 80% холодних логістичних складів Київщини. Експерт попереджав, що перебудова логістики може збільшити її вартість і, за нейтральним сценарієм, спричинити подорожчання окремих товарів на 10–15% протягом найближчих місяців.
ШТАБ.info також писав, що російські удари вже спричиняли перебої з окремими категоріями продукції в магазинах, хоча великі торгівельні мережі переорієнтовують постачання та використовують резервні склади. Що відбувається з товарами після ударів по складах — ШТАБ.info
