Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала відкрити шлях для Канади до статусу першого «асоційованого члена» Європейського Союзу. Йдеться не про повноправний вступ Канади до ЄС: такого статусу зараз узагалі немає в установчих договорах Союзу. Брюссель і Оттава шукають нову модель значно глибшої економічної, оборонної та технологічної інтеграції.
Про це повідомляє: Reuters.
Про нову модель відносин фон дер Ляєн заявила 16 вересня під час щорічної промови про стан Європейського Союзу в Європарламенті у Страсбурзі. На виступі був присутній прем’єр-міністр Канади Марк Карні — він став першим іноземним лідером, який відвідав таку промову президента Єврокомісії.
Карні ще напередодні говорив, що Канада прагне створити з Європейським Союзом «унікальний альянс», однак не домагається повноправного членства в ЄС. Фон дер Ляєн у відповідь запропонувала піти далі та зробити Канаду першим «асоційованим членом» блоку.
Що означатиме «асоційоване членство» Канади
Поки що точної відповіді немає — і саме це є головною особливістю пропозиції. У договорах Європейського Союзу не існує юридично визначеного статусу «асоційованого члена». Тобто Брюсселю доведеться фактично створювати новий формат відносин із Канадою.
Фон дер Ляєн заявила, що ЄС і Канада можуть сформувати спільний простір процвітання та економічної співпраці. Серед напрямів, які обговорюють:
- спільне виробництво;
- технології та штучний інтелект;
- інтеграція оборонно-промислових комплексів;
- енергетика;
- критично важливі мінерали;
- співпраця в Арктиці.
Фактично йдеться про можливість значно глибше інтегрувати канадську економіку з європейською, не роблячи Канаду повноправним членом Євросоюзу.
Канада вже має угоду про торгівлю з ЄС
Відносини Оттави та Брюсселя вже зараз значно тісніші, ніж між ЄС і більшістю держав за межами Європи. Між Канадою та Європейським Союзом діє торговельна угода CETA. Її уклали понад десять років тому, а тимчасово застосовувати почали дев’ять років тому. Водночас угоду досі не ратифікували всі країни-члени ЄС.
Якщо ж нова домовленість передбачатиме повноцінне включення Канади до єдиного ринку ЄС, ситуація стане набагато складнішою. Оттаві доведеться значною мірою привести канадські правила та стандарти у відповідність до законодавства Євросоюзу.
Reuters звертає увагу на потенційну проблему: Канада може опинитися в ситуації, коли змушена виконувати значну частину правил ЄС, не маючи голосу під час їх ухвалення. Подібний принцип частково діє у відносинах Євросоюзу з Норвегією, Ісландією, Ліхтенштейном та Швейцарією.
При цьому канадська система регулювання історично значною мірою орієнтована на США — найбільшого торговельного партнера країни. Тому глибока інтеграція з єдиним ринком ЄС може вимагати серйозної перебудови частини правил.
Чому Канада зараз зближується з Європою
Канадський уряд активно шукає нові економічні та політичні союзи на тлі погіршення відносин зі Сполученими Штатами. За даними Reuters, уряд Марка Карні хоче подвоїти обсяг торгівлі Канади з країнами за межами США протягом десяти років. Особливе значення Оттава надає Європі.
Це відбувається на тлі торговельної суперечки зі США та неодноразових заяв президента Дональда Трампа щодо Канади, які в Оттаві сприймають як загрозу її суверенітету. Саме ці обставини Reuters називає одним із факторів, що прискорили пошук Канадою альтернативних союзів. ЄС, зі свого боку, також намагається зменшити залежність як від США, так і від Китаю в критичних секторах — зокрема технологіях, сировині, енергетиці та оборонному виробництві.
Але фон дер Ляєн не може вирішити це самостійно
Пропозиція президентки Єврокомісії ще не означає, що Канада вже отримає новий статус. Остаточне рішення залежатиме від 27 держав-членів Європейського Союзу. Якщо для створення такого статусу знадобляться зміни до установчих договорів ЄС, це вимагатиме одностайної згоди всіх столиць та подальшої ратифікації на національному рівні.
Водночас Reuters зазначає, що наразі немає ознак того, що фон дер Ляєн пропонує формально вписати «асоційоване членство» в договори ЄС. Тож Брюссель може шукати інший юридичний механізм.
До чого тут Україна
Дискусія має безпосередній український контекст. Reuters нагадує, що раніше Німеччина пропонувала розглянути «асоційоване членство» України як проміжний етап перед повноправним вступом до ЄС. Пропозиція не отримала достатньої підтримки серед держав Союзу.
Українська сторона поставилася до такої моделі критично, оскільки вона могла означати участь України в європейських механізмах без повноцінного права голосу. Президент Володимир Зеленський раніше також публічно виступав проти моделей умовного «ЄС-light», наполягаючи саме на повному членстві України.
ШТАБ.info писав про дискусію навколо цього формату та позицію Кирила Буданова щодо прискореного вступу України до ЄС.
Водночас потенційна угода з Канадою не повинна змінити процедуру вступу європейських держав-кандидатів, серед яких Україна та Молдова. Але окремі країни-кандидати можуть сприйняти особливий формат для Канади як надання їй привілейованих умов. Повноправне членство в Євросоюзі, на відміну від запропонованого Канаді формату, юридично доступне лише європейським державам і передбачає право голосу в інституціях ЄС, представництво, доступ до фондів Союзу та повноцінну участь у єдиному ринку.
Наразі Україна, Молдова, Чорногорія та Албанія належать до держав, які найбільше просунулися у процесі розширення ЄС. Євросоюз заявляв, що нові країни можуть приєднатися до блоку вже на початку наступного десятиліття.
