Бактерія Klebsiella pneumoniae поширюється Європою: кількість заражень зросла на 72%

Світ Суспільство
Бактерія Klebsiella pneumoniae, стійка до антибіотиків, на тлі лікарняної палати та лабораторного обладнання

У європейських лікарнях дедалі частіше виявляють небезпечні інфекції, які спричиняє бактерія Klebsiella pneumoniae. Деякі її штами стійкі навіть до потужних антибіотиків. За шість років кількість інфекцій крові, спричинених стійкими до карбапенемів штамами, зросла на 72%.

Небезпечна бактерія у лікарнях Європи стає дедалі стійкішою до антибіотиків

За даними ECDC, з 2019 до 2025 року захворюваність на інфекції крові, спричинені стійкою до карбапенемів Klebsiella pneumoniae, збільшилася на 72%. Це особливо тривожна тенденція, оскільки Євросоюз планував до 2030 року скоротити цей показник на 5%, а натомість він продовжує зростати.

Klebsiella pneumoniae — бактерія, яка може бути присутньою в кишківнику людини, не спричиняючи захворювання. Однак за певних обставин вона здатна викликати пневмонію, інфекції сечовивідних шляхів, зараження крові та інші важкі ускладнення. Особливо вразливими є пацієнти відділень інтенсивної терапії, люди з ослабленим імунітетом та ті, хто проходить тривале стаціонарне лікування.

Головна проблема полягає в тому, що окремі штами бактерії набули стійкості майже до всіх доступних антибіотиків, включно з препаратами, створеними протягом останніх років спеціально для боротьби з такими інфекціями.

Про це повідомляє: новий звіт Європейського центру профілактики та контролю захворювань (ECDC), оприлюднений 18 листопада 2026 року.

Представник ECDC Крістіан Гіске назвав ситуацію з резистентними штамами Klebsiella pneumoniae найбільш тривожною серед результатів європейського моніторингу антибіотикорезистентності за останній рік.

Чому ця інфекція особливо небезпечна для пацієнтів

Бактерія може передаватися між пацієнтами в медичних закладах, зокрема через забруднені руки, обладнання та поверхні. За словами фахівців ECDC, звичайних заходів інфекційного контролю може виявитися недостатньо, якщо персонал не дотримується їх систематично. Особливу небезпеку становлять випадки, коли збудник потрапляє в кров, а лікарі не можуть швидко підібрати ефективний антибіотик.

У Politico зазначають, що інфекції, спричинені особливо стійкими штамами Klebsiella pneumoniae, можуть супроводжуватися високою смертністю. У тяжких випадках вона може сягати 40–70%, однак цей показник не означає, що така частка помирає серед усіх носіїв бактерії або всіх інфікованих пацієнтів. Ризик залежить від виду інфекції, стану людини та своєчасності лікування.

Проблема не обмежується одним збудником. За оцінками ECDC, щороку в Євросоюзі понад 35 тисяч людей помирають від інфекцій, спричинених мікроорганізмами, стійкими до протимікробних препаратів. Йдеться про загальну кількість смертей від різних резистентних інфекцій, а не лише від Klebsiella pneumoniae.

Не лише Klebsiella: які ще бактерії викликають занепокоєння

Нові дослідження демонструють неоднозначну ситуацію з антибіотикорезистентністю в Європі. Кількість інфекцій крові, спричинених стійкою до певних антибіотиків кишковою паличкою E. coli, зросла на 16,4% порівняно з 2019 роком. Натомість випадків зараження метицилінрезистентним золотистим стафілококом (MRSA) стало на 19% менше.

Це свідчить, що належний інфекційний контроль може давати результати, однак різні бактерії потребують різних підходів. Особливо складною залишається ситуація зі штамами, які виробили стійкість одразу до кількох груп антибіотиків.

За даними спільного аналізу Всесвітньої організації охорони здоров’я та ECDC, у 21 із 43 країн Європейського регіону ВООЗ щонайменше половина досліджених ізолятів Klebsiella pneumoniae була стійкою до цефалоспоринів третього покоління. У десяти країнах аналогічний рівень стійкості зафіксували вже до карбапенемів — препаратів, які застосовують для лікування особливо важких бактеріальних інфекцій.

Ці показники характеризують лабораторно досліджені зразки, а не частку всіх заражених пацієнтів.

Що радять медики та чи є загроза для України

ECDC закликає європейські лікарні посилити контроль за внутрішньолікарняними інфекціями. Насамперед ідеться про гігієну рук медичного персоналу, правильне використання захисних засобів, дезінфекцію обладнання, своєчасне виявлення інфікованих пацієнтів та лабораторне визначення чутливості бактерій до антибіотиків.

Для звичайних людей важливо не використовувати антибіотики без призначення лікаря. Ці препарати не діють проти вірусів, зокрема збудників грипу та більшості звичайних застуд. Невиправданий прийом антибактеріальних засобів сприяє розвитку резистентності та зменшує ефективність лікування в майбутньому.

Показник зростання на 72% стосується країн ЄС і не може автоматично переноситися на Україну. Водночас поширення антибіотикорезистентних бактерій є міжнародною проблемою, тому питання інфекційної безпеки актуальне і для українських лікарень.

Символічно, що нові дані оприлюднили саме 18 листопада — у Європейський день обізнаності про антибіотики. Раніше ШТАБ.info розповідав про цю дату та інші події 18 листопада.

Експерти наголошують: поширення стійких до антибіотиків інфекцій можна сповільнити. Для цього необхідні суворіші заходи безпеки в лікарнях, обґрунтоване використання антибіотиків і розробка нових препаратів проти небезпечних бактерій.

Підписуйтесь на наш телеграм канал, та приймайте участь у розіграші нових аксесуарів від Apple та талонів на паливо!