Чотири аптечні мережі України відшкодували державному бюджету 214 млн грн після викриття масштабної схеми ухилення від сплати податків. Ще 30 млн грн компанії спрямували на підтримку Збройних сил України. За версією слідства, протягом 2022–2025 років аптечний бізнес перерахував понад 2 млрд грн за нібито використання патентів на дезінфекцію приміщень і боротьбу зі щурами. У матеріалах кримінального провадження раніше згадувалися відомі аптечні мережі, однак назви чотирьох компаній, які здійснили відшкодування, прокуратура не розкрила.
Про це повідомляє: Київська міська прокуратура.
214 млн грн повернули до бюджету: що встановила прокуратура
27 жовтня Київська міська прокуратура повідомила про результати розслідування масштабної податкової схеми у фармацевтичному секторі. Провадження стосується аптечних мереж, які, за даними правоохоронців, протягом кількох років штучно зменшували податок на прибуток через платежі за використання сумнівних патентів.
Схему викрили ще в січні 2026 року прокурори Печерської окружної прокуратури Києва. Слідство встановило, що аптечні підприємства перераховували значні суми двом представництвам іноземних компаній, які формально володіли правами на технології дезінфекції та дератизації приміщень.
За версією прокуратури, фактичної економічної цінності такі розробки не мали. Проте аптеки оформлювали платежі як роялті — винагороду за використання об’єктів інтелектуальної власності. Це дозволяло відносити перераховані кошти до витрат підприємств і зменшувати базу оподаткування прибутку.
За результатами досудового розслідування чотири аптечні мережі, які користувалися послугами підозрюваних, повернули державі 214 млн грн. Додатково вони зробили благодійний внесок на потреби ЗСУ в розмірі 30 млн грн.
Загальна сума бюджетного відшкодування та благодійної допомоги становить 244 млн грн. Водночас ці кошти мають різне призначення: 214 млн грн отримав державний бюджет, а 30 млн грн спрямували на підтримку військових.
Хто фігурує у справі: «Подорожник», АНЦ та інші аптечні мережі
Хоча у повідомленні від 27 жовтня прокуратура не розкрила назви чотирьох мереж, які здійснили відшкодування, раніше журналісти досліджували матеріали цього кримінального провадження.
Зокрема, у лютому 2026 року видання «Телеграф» проаналізувало судові документи та встановило, що серед підприємств, пов’язаних із платежами за ліцензійними договорами, згадувалися структури відомих аптечних брендів.
Серед них:
- «Подорожник»;
- «Аптека низьких цін» (АНЦ);
- «Аптека Доброго Дня»;
- «Аптека 9-1-1»;
- «Фармація»;
- «Копійка»;
- «Магнолія»;
- «Трансфарм»;
- «Ваша Аптека».
У травні «Комерсант Український» також повідомляв, що в матеріалах провадження фігурували структури аптечного об’єднання «Біокон» та групи «Перша фармація».
За даними журналістів, у матеріалах справи згадуються платежі від понад 180 підприємств фармацевтичного сектору.
Важливо: згадування компанії або аптечної мережі в матеріалах кримінального провадження не означає доведеної участі в злочині. Так само немає підтвердження, що саме перелічені мережі входять до четвірки компаній, які повернули 214 млн грн.
Як аптеки перерахували понад 2 млрд грн за «боротьбу зі щурами»
Однією з особливостей справи став механізм використання патентів, пов’язаних із санітарною обробкою аптечних приміщень. За даними слідства, організатори схеми зареєстрували інтелектуальні права на методи дезінфекції та дератизації, включно з використанням ультразвукового випромінювання проти гризунів. Згодом ці розробки стали підставою для укладення ліцензійних договорів з аптечними підприємствами.
Аптеки сплачували винагороду за нібито використання відповідних технологій. При цьому, за версією правоохоронців, реального економічного змісту ці операції не мали, а документи використовувалися для обґрунтування витрат. Протягом 2022–2025 років за такими договорами перерахували понад 2 млрд грн. Оскільки податок на прибуток підприємств в Україні становить 18%, штучне збільшення витрат дозволяло занижувати податкові зобов’язання.
За твердженням прокуратури, кошти надалі проходили через підконтрольні підприємства, переводилися в готівку та розподілялися між учасниками схеми. Таким чином, патенти використовували не стільки для захисту інтелектуальної власності, скільки, за версією слідства, як фінансовий інструмент для переміщення коштів.
Які іноземні компанії згадуються в судових документах
У матеріалах Печерського районного суду Києва від 30 червня 2026 року в межах кримінального провадження №12025100120000127 згадуються представництва двох іноземних компаній:
SCIL TRADE sp. z o.o. — представництво компанії, зареєстрованої в Польщі.
QUICK VENT OU — представництво іноземної компанії, також згадане в матеріалах розслідування.
Судові документи містять відомості про ліцензійні договори, укладені з підприємствами фармацевтичного сектору. За даними слідства, лише через рахунки представництва SCIL TRADE протягом 2023–2025 років пройшло понад 2,04 млрд грн платежів. Зокрема, йдеться про оплату використання патентів, комп’ютерних програм та інших об’єктів інтелектуальної власності. Правоохоронці вважають, що частину цих договорів використовували для прикриття незаконного руху грошей.
Відповідні обставини викладені в ухвалі Печерського районного суду Києва від 30 червня 2026 року.
Водночас наведені у судових документах твердження відображають позицію слідства й не є остаточним судовим висновком щодо винуватості підприємств.
Що відомо про організаторів схеми та подальше розслідування
За інформацією Київської міської прокуратури, в січні 2026 року підозри отримали директор одного з представництв та ймовірний організатор схеми. Організатора оголосили в міжнародний розшук. Стосовно директора досудове розслідування вже завершене, а сторона захисту ознайомлюється з матеріалами кримінального провадження.
Правоохоронці продовжують встановлювати всі обставини фінансових операцій, зокрема роль компаній, які користувалися послугами представництв. Повернення 214 млн грн до бюджету стало одним із результатів цієї роботи. Однак сама сплата коштів не означає автоматичного встановлення вини конкретних осіб чи завершення всіх процесуальних дій.
Чому ця справа важлива для фармацевтичного ринку
Фармацевтичний ринок України вже не вперше опиняється в центрі уваги правоохоронців і регуляторних органів. Окрім податкових питань, тривають дискусії щодо конкуренції між великими аптечними мережами, закупівельної політики та доступності ліків для населення.
Раніше ШТАБ.info аналізував конфлікт між виробником ліків «Дарниця» та найбільшими аптечними мережами України. У матеріалі йшлося про зміни регулювання фармацевтичного ринку, торговельні націнки та суперечки між виробниками й роздрібними продавцями.
Нинішня справа порушує інше питання — прозорість фінансових операцій аптечних компаній та законність використання ліцензійних платежів для зменшення податкового навантаження.
