Дослідження: 59% українців вразливі до дезінформації, головне джерело новин — Telegram — Штаб.інфо

Соціологічна група «Рейтинг» оприлюднила результати масштабного дослідження, проведеного у квітні 2025 року. Опитування стосувалося інформаційної поведінки українців, рівня довіри до медіа, практик боротьби з дезінформацією та вразливості до неї. Про це повідомляє Штаб.інфо з посиланням на результати дослідження

Джерела новин

Найпопулярнішим джерелом інформації для українців залишається Telegram: понад половина опитаних (52%) читає канали постійно або часто (щонайменше 4–5 днів на тиждень).

На другому місці — YouTube (32% постійно або часто дивляться відео), третє місце посідає Facebook (28%).
Телемарафон «Єдині новини» та чати у Viber переглядають 25% респондентів.

Традиційні медіа втратили вплив: 84% українців узагалі не читають друковані видання, 75% не слухають радіо, 69% не звертаються до регіональних медіа, а 66% не користуються міжнародними онлайн-ресурсами.

Рівень довіри до медіа

Загалом довіра до медіа залишається низькою. Відносно більше довіряють:

• Telegram-каналам — 29%;
• YouTube-каналам — 24%.

Міжнародним та українським онлайн-медіа довіряють лише 16% опитаних.
Найбільше недовіри викликає телемарафон «Єдині новини»: 39% респондентів заявили, що не довіряють йому, ще 24% вагаються.

Перевірка фактів і боротьба з дезінформацією

Дослідження показало, що 40% українців ніколи не перевіряють інформацію, яку отримують. Лише 18% роблять це завжди.
Найбільш активні у фактчекінгу — молодь 18–29 років, військові та ветерани, а також люди з вищою освітою.

35% респондентів вважають, що їм легко відрізнити правду від маніпуляції, 28% визнають, що це складно.

Найпоширеніші способи перевірки:

• використання власного досвіду й інтуїції — 34%;
• порівняння з кількома авторитетними джерелами — 25%.

Вразливість до дезінформації

За результатами тесту на сприйнятливість до медійних маніпуляцій, 59% українців виявилися вразливими до дезінформації.

Ця категорія має спільні риси:

• значно менше підтримують вступ України до ЄС і НАТО;
• рідше дивляться суспільно-політичні новини;
• частіше покладаються на інтуїцію, ніж на порівняння джерел;
• відносно частіше це російськомовні або двомовні мешканці прифронтових територій, менш освічені та менш забезпечені категорії населення.

Водночас вони оцінюють свою здатність відрізнити правду від фейку так само високо, як і «невразливі» громадяни.

Методологія дослідження

Опитування проводили з 1 по 13 квітня 2025 року методом CAPI (особисті інтерв’ю з використанням планшетів).
Вибірка — 2000 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах, окрім тимчасово окупованих територій. Похибка — не більше 2,2%.

У межах тесту на вразливість респондентам запропонували 12 тверджень (6 правдивих і 6 неправдивих), які потрібно було оцінити за шкалою від «цілковита маніпуляція» до «достовірна інформація».

Висновок

Штаб.інфо наголошує: українці все частіше обирають соцмережі замість класичних медіа, але при цьому залишаються вразливими до дезінформації. Боротьба за критичне мислення та розвиток фактчекінгу стає одним із ключових викликів для суспільства

Читайте ще про новини про Telegramm на Штаб.інфо – Розслідування: інфраструктуру Telegram контролює людина, пов’язана з ФСБ — месенджер може бути скомпрометований