Масовані обстріли та загроза нових блекаутів
Ця зима може стати для українців найскладнішою за роки великої війни. Причина — нова хвиля прицільних російських атак по енергетичній інфраструктурі. Від ООН до українського уряду — всі попереджають: блекаути знову можливі, а “графік відключень світла” вже повернувся у пошукові тренди.
Починаючи з вересня, ворог значно посилив удари по ключових об’єктах. Зокрема, по Трипільській ТЕС на Київщині — лише за одну ніч туди прилетіло майже два десятки дронів. «Ця атака фактично перекреслила відновлення електростанції, яке тривало весь рік», — заявив голова енергетичного комітету Верховної Ради Сергій Нагорняк.
Наприкінці вересня ракети та дрони влучили й по об’єктах на Чернігівщині. Місто залишалося без електрики та води, а школи перейшли на дистанційне навчання. З жовтня там діють погодинні графіки відключень.
«Росія готується створити блекаути в Україні напередодні зими», — заявив генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на BBC Україна.
“Укренерго” знову в епіцентрі подій
Національна компанія “Укренерго” знову стала головним джерелом енергетичних новин. У своїх звітах вона фіксує пошкодження внаслідок обстрілів у кількох регіонах. Найважчою залишається ситуація на Чернігівщині, де одночасно діють три черги погодинних відключень.
Проблеми з електропостачанням спостерігаються також у Харківській, Дніпропетровській, Сумській, Донецькій та Вінницькій областях. З настанням холодів попит на електрику стрімко зростає, тоді як хмарна погода робить сонячні станції менш ефективними.
Але цього разу найбільший виклик — не електрика, а газ і опалення. На відміну від струму, тепло неможливо перерозподілити між регіонами. Якщо виникне дефіцит — окремі області можуть залишитися без тепла.
Під ударами не лише ТЕС — ворог б’є по газу
Початок осені показав: ціллю росіян стали не лише електростанції, а й об’єкти газовидобутку — у Полтавській, Харківській і Сумській областях.
3 жовтня Україна пережила наймасштабнішу атаку на газову інфраструктуру від початку війни. Росіяни випустили по об’єктах “Нафтогазу” 35 ракет і 60 дронів. Частину збили, але значна кількість потрапила у ціль. Деякі руйнування — критичні.
Після цього уряд скликав термінове засідання координаційної групи G7+, аби домовитися про міжнародну допомогу для відновлення та захисту енергосистеми.
«Це очевидна спроба позбавити українців світла і тепла у зимовий період», — заявили в Міністерстві енергетики.
Газові запаси: вистачить лише на теплу зиму
На середину вересня в українських сховищах було близько 12 мільярдів кубів газу — менше, ніж потрібно для стабільного проходження зими. План уряду — 13,2 млрд кубів, але атаки на газовидобуток цей план ускладнили.
Міністр енергетики Світлана Гринчук повідомила, що Україна веде переговори про збільшення імпорту до 30%, або близько 1,38 млрд кубометрів. Гроші на це шукають серед партнерів — у вигляді кредитів та грантів, бо більшість внутрішніх ресурсів іде на оборону.
Експерти підрахували: замість запланованих 4,6 млрд кубів імпорт може зрости до 6 млрд. Проте навіть цього не вистачить, якщо росіяни продовжать бити по компресорних та перекачувальних станціях.
Захист, резерви й нові виклики
Президент Володимир Зеленський оголосив про додаткове виділення 1,5 мільярда гривень для прифронтових регіонів на укріплення об’єктів енергетики. Також формується резерв обладнання для швидкого відновлення пошкоджених систем.
Попри обстріли, українська електроенергетика зараз почувається впевненіше: у 2025 році Україна навіть відновила експорт електроенергії до ЄС. Це дозволяє енергетикам заробляти кошти для ремонтів і модернізації.
Втім, особливу загрозу становить можливість російських ударів по атомних станціях. Після знищення 80% теплової генерації у 2022–23 роках саме АЕС забезпечують левову частку електрики країни. Їх виведення з ладу може паралізувати економіку.
Слабкі ланки — прикордоння і фронт
Найуразливішими залишаються регіони поблизу лінії фронту. Росія посилює розвідку й прицільно знищує цивільну інфраструктуру в радіусі до 50 км від бойових дій. Саме тому українські військові експерти наполягають: головний пріоритет ППО — це захист енергетичних об’єктів.
«Якщо ми не зорієнтуємо сили ППО на першочерговий захист енергетики — буде біда», — попереджає член енергетичного комітету парламенту Олексій Кучеренко.
Як українцям підготуватись
Українці вже мають досвід виживання без світла — завдяки генераторам, павербанкам і запасам свічок. Цього року експерти радять приділити увагу утепленню осель і запасу питної води та готівки.
Світовий банк попереджає: проблеми в енергетиці вже впливають на темпи зростання економіки. Прогноз на 2026 рік знижено до 2%, тоді як минулого року Україна показала зростання на 2,9%.
Попри це, держава й суспільство готуються витримати черговий зимовий удар. Бо, як кажуть енергетики, “у темряві Україна вже не боїться — головне, щоб не згасла віра”.
Джерела:
- BBC Україна
- Заяви “Укренерго”, Міненерго, Нафтогазу, ООН
- Виступи Президента України та представників Верховної Ради