Як змінилися боєприпаси для «Герані», що віднайшли на місці падіння — технічні деталі та можливі наслідки
Знахідка та її ключові характеристики
Telegram-канал «Міни та кава з канапками» описав нову модифікацію бойової частини, яку виявили в уламках дронів серії Shahed («Герань»).
За описом, корпус має діаметр приблизно 300 мм та довжину близько 375 мм:
- на поверхні помітні маркування партії,
- завод-виробник та жовта смуга, що свідчить про серійне виготовлення.
- готові уражаючі елементи розташовані у верхній частині
- у донній частині — кілька заливних горловин та шість різьбових болтів для кріплення донного підривача.
Конструкція підривача та вибухова начинка
На корпусі вказано місце кріплення донного підривача інерційної дії типу 493М. Як вибухову речовину автори публікації називають пластизольний заряд — ідентифікують ймовірні компоненти як ОЛА або ЛП-30Т; маса вибухової речовини офіційно не підтверджена, але попередні оцінки авторів поверхневої експертизи називають орієнтовно близько 50 кг. Така конфігурація пояснює значну фрагментацію при детонації та значний уражаючий радіус.
Новий елемент — датчик LiDAR і повітряний підрив
У корпусі також виявлено модуль LiDAR, що дозволяє вимірювати висоту над поверхнею й забезпечувати підрив на заданій висоті над ціллю. Це змінює тактику застосування: бойова частина вже не обов’язково детонує лише при контакті! Можливий програмований або сенсорний повітряний підрив для створення ефекту «вибуху в повітрі», що значно посилює уламково-фугасний вплив.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на джерело.
Навіщо це зроблено: тактичні наслідки
Повітряний підрив підвищує ефективність ураження на відкритих площах, проти легких укриттів і по живій силі, а також може обійти деякі типи антидронових конструкцій (наприклад, сітки), що розраховані на контактні ураження. Крім того, такий підрив оптимізує розсіювання уражаючих елементів над більшою площею — це збільшує потенційну шкоду для людей, будівель і техніки.
Що це означає для систем ППО та протидії дроном
Запровадження датчиків висоти й «автономних» підривних механізмів ускладнює завдання засобів ППО і C‑UAS: навіть якщо дрон буде збитий з певної висоти або почне падати, підрив на заданій висоті може відбутися раніше, ніж уламки досягнуть землі. Це вимагає від захисників оновлення тактики реагування та посилення шарів протидії — від електронних методів придушення сенсорів до фізичних бар’єрів і оперативного переміщення вразливих об’єктів.
Контекст: попередні типи бойових частин на Shahed
Російський ОПК вже застосовував різні типи бойових частин на «Герані»: термобаричні та уламково‑фугасні боєприпаси масою близько 50–52 кг, а також важчі кумулятивно‑осколкові й іранського походження елементи. Нова знахідка відрізняється від попередніх саме наявністю датчика для детонації на заданій висоті, що робить її більш «інтелектуальною» з погляду моменту підриву.
Висновки та рекомендації для захисту цивільних об’єктів
Виявлена модифікація бойової частини Shahed свідчить про еволюцію підходів до створення ударних БПЛА: нарощується не лише вага заряду, а й оснащення сенсорами для оптимізації ефекту. Це підкреслює необхідність:
- посилити захист критичної інфраструктури й правила переміщення населення під час тривог;
- пришвидшити впровадження систем виявлення й придушення сенсорів (електронні методи);
- коригувати тактику застосування ППО та C‑UAS з урахуванням можливості повітряних підривів.
Джерела
- Telegram-канал «Міни та кава з канапками», публікація №2380 — https://t.me/LandminesAndCoffee/2380
- Штаб.інфо (матеріали та огляди) — https://штаб.інфо
(У матеріалі використано деталі з відкритих публікацій; деякі параметри залишаються експертними припущеннями й не мають офіційного підтвердження.)