Військовий експерт Петро Черник: «Своєї зброї треба виробляти багато і в деяких напрямках ми досягнули гігантських проривів."Військовий експерт Петро Черник: «Своєї зброї треба виробляти багато і в деяких напрямках ми досягнули гігантських проривів."
Як відкриті реєстри перетворилися на зброю ворога — та що змінилося

У ніч з суботи на неділю російські сили завдали чергового підступного удару по українських містах. Є загиблі й поранені серед цивільного населення, знищені автомобілі та майно, пошкоджені будинки. Росія продовжує цілитися також у критичну інфраструктуру (ОПК). Цього разу серед об’єктів, що не мали мілітарної частини, опинився й індустріальний парк.

В умовах постійних ракетних та безпілотних атак питання безпеки оборонно-промислового комплексу (ОПК) України виходить на передній план. На тлі нарощування власного виробництва зброї та техніки державні та приватні компанії ОПК дедалі частіше стикаються з ризиками, пов’язаними з витоком інформації про місцеперебування, потужності та логістику виробництв.

Чому відкритість державних реєстрів стала вразливою ланкою

Після 2014 року, а особливо з 2022 року, Україна поступово відкривала великі масиви інформації у державних реєстрах. Наслідок – це зменшувало корупційні ризики та полегшувало бізнес-комунікації. Але в умовах повномасштабної війни ця прозорість має й інший бік: сучасні інструменти OSINT дозволяють противнику зв’язувати фрагменти даних. Фото і відео з публічних джерел і таким чином виявляти вразливі об’єкти ОПК.

Як зазначає військовий експерт Петро Черник:

Своєї зброї треба виробляти багато і в деяких напрямках ми досягнули гігантських проривів. Чого тільки коштує ракета «Фламінго» з бойовою частиною 1150 кг,  дальністю до 3 тис. км, а дешевшою вчетверо, ніж (американський) «Томагавк».

Це складна технологія й виробничий цикл і це великі підприємства, де працюють люди.

Тому дуже важливим стає питання: чи можна зменшити розвідувальні можливості ворога та запобігти потенційним втратам української оборонки?

Відкриті записи про юридичні адреси, об’єкти нерухомості, технічні характеристики або реєстри власності дають змогу зібрати карту потенційних цілей — і ворог цим користується. Через це українські виробники не раз просили державу обмежити необмежений доступ до таких записів, наголошуючи на ризику диверсій і прямих ударів по виробничих майданчиках.

Який крок зробив Уряд і що зміниться на практиці

Цього тижня Кабінет Міністрів пішов назустріч запитам оборонних підприємств та ухвалив рішення про тимчасове обмеження доступу до відомостей про окремі оборонні підприємства у державних реєстрах на час дії воєнного стану. Це стосується, зокрема, даних про місце розташування і виробничі потужності підприємств, які відповідають критеріям критично важливих для економіки та для забезпечення потреб Збройних Сил.

Раніше Міністерство оборони вже надавало обмежений доступ до закритих баз даних виробникам — наприклад, до «Бібліотеки комплектуючих» для пошуку компонентів, що допомагає локалізувати виробництво і зменшити залежність від імпорту. Ця практика сприяє тому, щоб постачальники та партнери працювали ефективніше всередині національної екосистеми оборонних закупівель.

Як працюватиме механізм обмежень — роль Міноборони та запити підприємств

Новий порядок передбачає, що обмеження інформації відбуватиметься за запитом самих підприємств. Юридичні особи, які відповідають критеріям, зможуть звертатися до Міністерства оборони з проханням тимчасово закрити або обмежити оприлюднення певної інформації в державних реєстрах, вебпорталах та агрегаторах. Уряд і Міноборони зобов’язалися опрацьовувати такі запити оперативно, щоб мінімізувати ризики для виробництва та логістики.

Доступ до інформації для зацікавлених осіб залишиться можливим, але за умов обов’язкової ідентифікації — наприклад, через кваліфікований електронний підпис. Це дозволяє зберегти баланс між необхідною прозорістю для бізнес-процесів і безпекою від зовнішньої розвідки.

Наскільки це зменшить ризики — думки експертів

Експерти вітають рішення як виважене й державницьке: скорочення вільного доступу до даних у період воєнного стану ускладнює роботу ворожих аналітиків, які під час бойових дій успішно поєднують OSINT із традиційною розвідкою. На рівні практики це зменшить кількість легкодоступних джерел для складання «карти» можливих цілей, але не зніме потреби в заходах фізичного й кібербезпеки на самих підприємствах.

Важливо також, що для функціонування вітчизняного ОПК потрібні інвестиції й технологічне партнерство. Чітке і прозоре, але контрольоване, адміністрування доступу до відомостей дозволить іноземним інвесторам і партнерам взаємодіяти з українськими виробниками через офіційні канали та з гарантіями безпеки.

Наслідки для виробництва і логістики — паузи, відновлення, витрати

Кожен результативний удар по виробництву — це відтермінований контракт, простої матеріалів, зупинені лінії та, як наслідок, уповільнення постачання на фронт. На фоні ротації заводів, розосередження виробничих майданчиків і локалізації укладених двосторонніх контрактів державне обмеження публічної інформації знижує ймовірність того, що ворог матиме повну картину для планування нових атак.

Водночас механізм не є панацеєю: він має доповнюватися активними заходами з фізичного захисту, резервуванням виробничих ліній у безпечних регіонах, надлишковими запасами критичних компонентів та відбудовою логістичних ланцюгів у разі руйнувань.

Висновки: безпека інформації — частина обороноздатності

У воєнний час інтереси прозорості та безпеки мають бути врівноважені. Рішення Кабінету Міністрів посилити захист даних про оборонні підприємства — це реакція на реальні загрози, яку підтримують виробники й експертне середовище. Такий підхід дозволяє зберегти критичні виробничі потужності й одночасно не перекривати повністю доступ зацікавленим легітимним партнерам.

Міноборони та Уряд заявляють, що й надалі реагуватимуть на запити українських виробників ОВТ та їхніх партнерів для забезпечення інвестиційної привабливості та масштабування виробництва, одночасно мінімізуючи ризики для національної безпеки.


Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на відкриті Джерела:
  1. «Кабмін вирішив обмежити доступ до даних про підприємства ОПК» — Радіо Свобода. https://www.radiosvoboda.org/a/news-uriad-obmeznyv-dostup-do-danykh-pro-kompanii-opk/33549065.html. Радіо Свобода
  2. Постанова КМУ та огляд нововведень — 7eminar (аналітика новин). https://7eminar.ua/news/12993-uryad-obmeziv-dostup-do-danix-pro-oboronni-pidprijemstva. 7eminar
  3. Інформація про закриті бази Міноборони та доступ виробників — Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-economy/4030777-ponad-170-ukrainskih-virobnikiv-zbroi-otrimali-dostup-do-zakritoi-bazi-minoboroni.html. Укрінформ
  4. Законопроєкт №11533 та рішення ВР щодо обмеження доступу до реєстрів — Укрінформ. https://www.ukrinform.ua/rubric-society/4028132-rada-uhvalila-zakon-sodo-obmezenna-dostupu-do-danih-pro-oboronni-pidpriemstva-v-ereestrah.html. Укрінформ

Від ShtabINFO

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *