Акти виявлення дронів у вересні — цифри та загроза
Раніше ми вже повідомляли про зростання кількості інцидентів із порушенням повітряного простору держав-членів НАТО.
Протягом вересня в країнах Європи серйозно зросла кількість випадків виявлення безпілотників над критичною інфраструктурою. За приблизно 20 останніх днів зафіксовано понад 16 випадків спостереження дронів, зокрема:
- Німеччина — 6 випадків,
- Данія — 5,
- Норвегія — 2,
- Бельгія — 1,
- Швеція — 1,
- Фінляндія — 1.
Впевнені, що випадків було більше, але оприлюднені тільки ті об’єкти, над якими безпілотники важко не помітити, особливо у нічний час чи за відсутності адекватного контролю повітряного простору. Найбільше інцидентів стосуються аеропортів та авіабаз.
Данія у фокусі: «гібридна війна» без пострілів
У Данії останні інциденти з дронами викликали особливу увагу спецслужб. Розвідка країни розглядає ці випадки, як компонент масштабної операції дестабілізації, що має ознаки гібридної війни.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на https://www.reuters.com/
За словами директора служби військової розвідки Данії Томаса Аренкіеля, Росія застосовує агресивні методи тиску, не переходячи межі прямого збройного конфлікту. У середині вересня країна вже кілька разів тимчасово призупиняла роботу цивільних і військових аеропортів через загрозу від безпілотників.
«Росія використовує військові засоби, зокрема агресивні, щоб чинити на нас тиск, не переходячи водночас межі збройного конфлікту в традиційному розумінні», — наголосив Аренкіль.
Морський фактор: провокації у данських протоках
Окрім повітряного простору, Данія стикається й з агресією на морі. Її розвідка неодноразово фіксувала провокації з боку російських військових кораблів у протоках між Балтійським і Північним морями. Серед них — наведення зброї на данські судна й гелікоптери, спроби блокування навігаційних систем і навіть маневри, що створювали ризик зіткнень.
Деякі кораблі стояли на якорі в данських водах понад тиждень, що, на думку Аренкіеля, може бути спробою Москви втрутитися в дії Копенгагена щодо обмеження «тіньового флоту» танкерів, який Росія використовує для обходу санкцій.
Розвідка також зафіксувала, що деякі з російських кораблів обладнані активними гідролокаторами та системами глушіння сигналів. Ймовірно, саме вони спричинили серйозні перебої з GPS-сигналом у країні, додають там.
Реакція союзників і подальші кроки
На тлі зростаючої загрози уряд Данії запровадив обмеження на польоти цивільних дронів у певні дні, а також розглядає можливість ухвалення закону, що дозволить перехоплювати та нейтралізувати невідомі безпілотники. НАТО і сусідні країни вже посилюють контроль у Балтійському морі та моніторинг повітряного простору.
У Білому домі 3 жовтня заявили, що повідомлення про російські морські провокації є «серйозною справою».
«Адміністрація постійно стежить за ситуацією. Рада національної безпеки Білого дому підтримує постійний зв’язок із нашими союзниками по НАТО, а президент спілкується з багатьма з них», — зазначила представниця Білого дому Каролайн Левітт.
Реакція рф
Володимир Путін 2 жовтня іронічно заявив, що «більше не буде запускати дрони в Данію або Францію».
Коментуючи інциденти з безпілотниками в Європі, він пожартував, що там «багато диваків», які нібито самі запускають дрони «заради розваги».
Висновок: новий фронт без відкритих боїв
Події вересня свідчать, що навіть без прямих атак артилерією чи авіацією, безпілотники та морські провокації стають інструментом тиску на Європу. Данія, як держава на межі Балтійського й Північного морів, опинилася серед перших цілей цієї стратегії, і її досвід показує нові загрози, з якими стикається весь Захід.