СЗРУ: високий рівень взаємодії Пекіна й москви у супутниковій розвідці
Служба зовнішньої розвідки України (СЗРУ) зафіксувала факти передачі Китаєм росії даних супутникової розвідки, які використовувалися для планування ракетних ударів по території України. Про це повідомив співробітник Служби Олег Александров.
За словами розвідника, йдеться про тісну координацію на високому рівні у проведенні супутникових зйомок української території. Мета: ідентифікація та дорозвідка стратегічних об’єктів, котрі пізніше могли стати цілями для ураження. Серед таких цілей є й об’єкти, що належать іноземним інвесторам.
Приклади уражень і російські удари по іноземним інвестиціям
У розвідці відмовилися називати повний перелік конкретних об’єктів і надавати деталі про механіку передачі даних, пославшись на необхідність збереження оперативної інформації. Водночас у публічному полі вже є випадки значних атак на підприємства з іноземним капіталом. Пам’ятаємо 21 серпня внаслідок ракетного удару було пошкоджено та частково зруйновано американський завод електроніки Flex у Мукачеві (Закарпатська область).
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на https://www.ukrinform.ua/
Ширший контекст: постачання технологій і компонентів з Китаю
Раніше голова СЗРУ Олег Іващенко в інтерв’ю також заявляв про постачання з Китаю верстатів, спецхімії, пороху та компонентів на низку російських заводів військового призначення — за його словами, підтверджені дані стосуються приблизно 20 підприємств.
Крім того, станом на початок 2025 року близько 80% критичної електроніки, що використовується в російських безпілотниках, має китайське походження. В низці випадків постачання здійснювалися через посередницькі фірми та треті країни. Ці факти, на думку українських розвідників, підсилюють здатність рф планувати й здійснювати далекі удари.
Що це означає для безпеки іноземних інвесторів та цивільних об’єктів
Передача супутникових даних і постачання складників для озброєнь означають дві взаємопов’язані загрози: по-перше, підвищення точності розвідданих для розрахунку ударів; по‑друге, посилення виробничих можливостей російської оборонно-промислової бази. Це створює додаткові ризики для підприємств із західними інвестиціями на території України, а також для інфраструктури цивільного призначення, що може опинитися в зоні підвищеного ризику.
Представники українських органів влади та розвідки закликають до обережного підходу в оцінці зовнішньополітичних і торгівельних зв’язків, особливо коли йдеться про високотехнологічні компоненти й послуги, які можуть мати подвійне призначення.
Частина західних партнерів вже посилює контроль за експортом чутливих компонентів і відстеженням ланцюгів постачання, але механізми обходу санкцій та використання фірм‑прокладок залишаються викликом.