Протести та блокади: від емоцій до економіки
У 2023 році польські фермери організували масові протести, блокуючи прикордонні пункти з Україною. Основною причиною стало зростання імпорту українського зерна, що, на думку фермерів, знижувало ціни на місцеву продукцію і загрожувало їхнім доходам.
Соцмережі поширювали кадри, де українське зерно висипали на дорогу – акт протесту, який для поляків став символом захисту аграрного сектору, а для українців – образою національної гідності.
Зерно як символ та стратегічний ресурс
Цей конфлікт виходить за межі економіки. Для поляків зерно – частина культури та традицій, знак місцевої ідентичності. Для українців – не лише товар, а й історична цінність, пов’язана з пам’яттю про голодомори. Саме тому будь-яке знищення продукції викликає гострі емоції й політичні суперечки.
Різні моделі аграрного розвитку
Польська модель агросектору базується на дрібних сімейних господарствах, активній переробці та експорті продуктів із високою доданою вартістю. Україна ж орієнтована на великі агрохолдинги, що спеціалізуються на масовому виробництві сировини для світового ринку.
На прикладі минулих трьох десятиліть видно контраст: Польща, завдяки реформам і доступу до європейських ринків, перетворилася на провідного експортера переробленої продукції. Україна ж залишилася сильним гравцем на ринку сировини, але без розвиненої переробки.
Такі відмінності створюють потенціал для конфлікту: дешеве українське зерно тисне на ціни в Польщі, а агрохолдинги мають переваги у масштабі виробництва та доступі до ресурсів.
Торговельний баланс і приховані ризики
Хоча загальний торгівельний баланс між країнами виглядає позитивно для Польщі, в аграрному сегменті ситуація інша. У 2023 році дефіцит Польщі у сільському господарстві складав близько 3 млрд злотих через імпорт дешевшої української сировини: зерна, ріпаку, соняшникової олії.
Водночас польські компанії експортують готову продукцію до України – сири, йогурти, ковбаси. За даними звіту, 58% польського експорту до України складають перероблені продукти та корми.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на Звіт Фундації ім. Стефана Баторія “Podzielone plony “Проф. Славомір Каліновський, Інститут розвитку сільських територій та сільського господарства Польської академії наук
Можливі сценарії розвитку подій
Аналітики виділяють чотири сценарії:
- Співпраця: Україна та Польща доповнюють одна одну – дешеве зерно стимулює перероблення у Польщі, українські підприємства інвестують у заводи та середні господарства.
- Конфронтація: Українське зерно заливає ринок, ціни падають, польські фермери втрачають доходи, з’являються нові протести та блокади.
- Одностороння модернізація: Україна швидко розвиває агрохолдинги та перероблення, Польща не інвестує – Київ отримує перевагу, а Варшава втрачає позиції на ринку.
- Дрейф: Немає чітких правил, рішення ухвалюються повільно, фермери живуть у невизначеності, потенціал співпраці зникає.
Майбутнє обох країн залежить від того, чи зможуть вони знайти баланс між захистом локальних фермерів і використанням нових можливостей на ринку.
Польща має орієнтуватися на продукти з високою доданою вартістю, підтримувати інвестиції у заводи та перероблення, а не лише на дешеве зерно. Україна ж має забезпечити, щоб європейські дотації дійшли до дрібних фермерів і місцевих переробників, а реформа ринку землі була прозорою та справедливою.
Брюссель повинен підготувати механізми підтримки для обох країн, щоб інтеграція України у європейський аграрний ринок не стала джерелом нових конфліктів. Війна та економічні потрясіння показали, що стабільність у сільському господарстві важлива для безпеки всього континенту.
Звіт підготували проф. Вавжинець Чубак, проф. Славомір Каліновський та доктор Віталій Крупін для Європейської правди