У проєкті федерального бюджету росії на 2026–2028 роки виявлено суттєві зміни в пріоритетах.
З одного боку — зменшення фінансування військового блоку й соціальних гарантій військовим, з іншого — потужне збільшення витрат на державну пропаганду.
Зниження оборонних витрат і урізання соціальних виплат
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) проаналізували проєкт бюджету, який уряд рф подав до Державної думи 29 вересня. У звіті йдеться, що у 2026 році Росія планує витратити на сектор оборони близько 17 трильйонів рублів (приблизно 183 млрд доларів). Хоча в абсолютних цифрах «воєнна складова» лишається великою, її частка у загальному бюджеті зменшується — зі 41 % у 2025 році до 38 % у 2026-му.
Зокрема, на «національну оборону» закладається 12,9 трлн рублів, тоді як у 2025 році було — 13,5 трлн. При цьому фінансування силовиків і внутрішніх служб пов’язано зі зростанням — до 3,9 трлн рублів проти 3,5 трлн у попередньому році.
Найбільш різко піддаються урізанню соціальні витрати, пов’язані з компенсаціями військовим та їхнім сім’ям: бюджетом передбачено зменшити виплати загиблим, пораненим і їхнім родинам із 78 млрд рублів у 2025 році до 58 млрд у 2026-му.
Фактично, уряд РФ має намір скоротити «військові» витрати на ~200 млрд рублів порівняно з очікуваним рівнем 2025 року — що в перекладі на долари може означати відмову від кількох мільярдів у прямих оборонних програмах.
Пріоритет — пропаганда: де з’являться «зайві» рублі
У центрі нової фінансової політики кремля — істотне посилення державної інформаційної машини. Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на звіт ISW від 29 вересня 2025 року.
У бюджеті на 2026 рік передбачено 106,4 млрд рублів (понад 1,28 млрд доларів) на підтримку державних телеканалів — це в півтора раза більше, ніж у 2025 році, коли на це пішло 69,1 млрд рублів.
Раніше уряд уже виділяв мільярдні суми на медіа в інтернеті: зокрема, Telegram-канал «Solovyov Live» і новинний агрегатор Readovka отримували фінансування (4,5 млрд руб. та 49 млн руб. відповідно). Такий підхід натякав на адаптацію до соціальних мереж. Але масове збільшення витрат саме на телебачення вказує на ревізію курсу: повернення до традиційної маніпуляції інформаційним простором, особливо на тлі обмежень у соцмережах і запуску державного месенджера Max.
Отже, навіть при помітному «стисканні пояса» для армії, пропагандистський сегмент отримує не просто збереження — а сильний стрибок у фінансуванні.
Політичне та економічне підґрунтя змін
Передумови для такого розподілу ресурсів можна пояснити кількома чинниками:
- Непрозорість витрат на оборону. Уже зараз ~84 % оборонних витрат є засекреченими чи прихованими в інших статтях бюджету. Це дає Кремлю гнучкість змінювати цифри без публічного контролю.
- Тиск на доходи та дефіцит. Для покриття бюджетних потреб Мінфін пропонує підвищення ПДВ із 20 % до 22 % починаючи з 2026 року — міра, спрямована залучити додаткові надходження до скарбниці.
- Змагання в інформаційній битві. Для Кремля — путівка до збереження легітимності та контролю над суспільством через контроль медіа. Навіть якщо військова кампанія потребує менше прямих асигнувань, інформаційний фронт стає надважливим.
Наслідки такого бюджетного курсу — багатоаспектні. З одного боку — армія та військові ризикують отримати менші ресурси або відчутні скорочення компенсацій. З іншого — інформаційна влада Кремля суттєво посилює свої позиції, а пропаганда очікує «золоту добу» державного фінансування.
Цей баланс — не просто технічне коригування цифр, а стратегічне рішення: росія робить ставку не лише на зброю, а й на те, хто і як переконає суспільство підтримувати її дії.