Війна, ліки та гроші
Команда Штаб.info протягом кількох місяців відстежує регулювання фармринку та публічні розбірки між виробниками фармпродукції та монополістами — гуртовими компаніями й аптечними мережами. Аналіз показує, що боротьба ведеться за гроші та контроль маржі. Але насамперед постраждають українці, особливо пенсіонери та найменш забезпечені верстви населення. Потреби армії та поранених також опинилися під загрозою.
У розпал повномасштабної війни український фармацевтичний ринок скотився в конфлікт, який призвів до зупинки виробництва життєво важливих ліків, масових скорочень персоналу та зростання цін на медикаменти.
Коріння конфлікту
Конфлікт розгорівся між другим за величиною виробником ліків «Дарниця» та п’ятьма найбільшими аптечними мережами країни. Корпоративні інтереси поставлені вище потреб пацієнтів у воєнний час.
Причиною стали зміни регулювання фармринку, ініційовані урядом для зниження цін на ліки. 12 лютого 2025 року президент Володимир Зеленський ввів у дію рішення РНБО про додаткові заходи щодо забезпечення доступності лікарських засобів, що передбачало 30% зниження цін на топ-100 препаратів та заборону маркетингових платежів між виробниками та аптеками.
посилання
Ще до формального набрання чинності цих заходів «Дарниця» в кінці 2024 року підвищила ціни на свої препарати на 120%, що стало каталізатором конфлікту.
З 1 березня 2025 року п’ять найбільших аптечних мереж — АНЦ, Подорожник, Аптека 9-1-1, Бажаємо здоров’я та Доброго дня — різко скоротили закупівлі продукції «Дарниці», контролюючи близько 70% роздрібного фармринку.
Про це повідомляє Штаб.інфо із посиланням на джерела вказані в кожному абзаці.
Наслідки для «Дарниці»
Компанія, присутня на ринку понад 90 років та що випускає 180 брендів, опинилася в центрі кризи. У 2024 році частка «Дарниці» на ринку становила 15% за обсягом продажів і близько 5% у грошовому вираженні. З березня 2025 року ці показники впали до 10% і 3% відповідно.
Під керівництвом CEO Андрія Обрізана компанія зайняла агресивну позицію, звинувативши аптечні мережі у створенні «штучного дефіциту» та подавши скаргу до Антимонопольного комітету проти п’яти аптек і двох дистриб’юторів. ДАРНИЦЯ ЗУПИНИЛАСЬ
Аптечні мережі, формально виступаючи за доступність ліків, використовували свою ринкову владу для диктату умов виробникам.
«Виконуючи вимогу уряду, аптечні мережі прибрали націнки, але також були змушені переглянути закупівельну політику. Обсяги закупівель дорожчих препаратів від «Дарниці» зменшилися на користь аналогів від інших українських виробників», — пояснив CEO мережі «Подорожник» Тарас Коляда.
Два найбільші дистриб’ютори — БаДМ та Оптима-Фарм, що контролюють 85-90% гуртового фармринку, опинилися в центрі скандалу. 31 липня 2025 року АМКУ оштрафував їх на рекордні 4,8 млрд грн за цінову змову.
посилання на Антимонопольний комітет
Розслідування регулювання фармринку показало, що компанії протягом 2020-2023 років погоджено встановлювали ідентичні ціни на популярні препарати без прозорого обґрунтування.
посилання на розслідування
Соціальні та економічні наслідки
«Дарниця» двічі зупиняла виробництво у 2025 році — на 3 тижні в березні та на 6 тижнів у червні-серпні, загалом на 9 тижнів.
посилання на джерело
Компанія скоротила 11% персоналу — понад 1000 співробітників, під час зупинок виплачуючи лише дві третини зарплати. DENGI.UA У червні 2025 року завод втратив 30% продажів порівняно з 2024 роком, а до серпня падіння досягло 50%.
Через це фармкомпанія опустилася з другого на четверте місце серед найбільших виробників ліків в Україні.
Аптечні мережі теж зазнали втрат від скасування маркетингових платежів, які раніше могли складати до 30% кінцевої вартості препарату.
ДЖЕРЕЛО РБК-УКраїна
Особливо критичною ситуація стала для хронічно хворих пацієнтів: дефіцит 180 найменувань ліків «Дарниці», включаючи серцево-судинні препарати, створив пряму загрозу життю тисяч українців.
Структурні проблеми фармринку
88% вартості медикаментів українці оплачують з власної кишені, а держава покриває лише 12%.
джерело
Економічні втрати включають:
- Втрату робочих місць (понад 1000 звільнень у «Дарниці»)
- Зниження податкових надходжень
- Ризики для експорту (компанія працює у 20 країнах)
- Загрозу лікарської безпеки країни у воєнний час
Державне втручання виявилося неефективним. Міністерство охорони здоров’я визнало, що заборона маркетингових платежів не призвела до бажаного зниження цін, оскільки заводські ціни залишилися поза контролем.
Економічна Правда
АМКУ, попри рекордні штрафи дистриб’юторам, не зміг зруйнувати їх дуополію.
Представники ВООЗ відзначають, що кожен п’ятий українець має проблеми з доступом до основних ліків, а у районах окупації та активного конфлікту — кожен третій.
ЕП
ТОП-5 аптечних мереж контролюють 64% роздрібного товарообороту та володіють 41% аптек у країні.
Хто отримує прибуток
За даними фінансової звітності 2024 року, сумарний дохід найбільших фармкомпаній становив 42,65 млрд грн, чистий прибуток — понад 3,74 млрд грн.
Рентабельність топ-5 виробників
- Фармак — 15,0%
- Дарниця — 9,9%
- ЮРІЯ-ФАРМ — 13,1%
- Артеріум — дані про прибуток відсутні
- Київський вітамінний завод — дані про прибуток відсутні
Дистриб’ютори — найприбутковіша ланка ланцюга. БаДМ та Оптима-Фарм збільшили націнки з 4,5% у 2021 році до 12% у 2024 році, отримуючи високі доходи без значних ризиків.
Аптечні мережі мають критично низьку рентабельність — 0,7% у середньому, при цьому третина компаній збиткова.
Головний бенефіціар конфлікту — дистриб’ютори-монополісти, які отримують найвищу маржу при мінімальних ризиках та інвестиціях. Програли громадяни України, які стикаються з дефіцитом ліків і зростанням витрат.
Читайте, робіть висновки, поширюйте!